Сімдесят п ять років тому надіслали довгу телеграму з москви
Рівно сімдесят п’ять років тому, 22 лютого 1946 року з посольства США в Москві вищому керівництву було надіслано так звану «довгу телеграму», в якій пояснювалась позиція Радянського Союзу на міжнародній арені й те, як США має на неї відповідати.
Ця телеграма зруйнувала уявлення про те, що США можуть співпрацювати з комуністичним СРСР у відновленні післявоєнного світу. Основні тези, викладені у ній, стали засадою політики усіх подальших президентів США у зовнішній політиці, а особливо, у відношенні до СРСР, поки він не припинив свого існування.
Як зазначає сам автор, американський дипломат Джордж Кеннан, «подібно промові протестантського проповідника в XVIII столітті» вона складалася з п’яти частин в яких йшлося:
1. Особливості радянського світогляду після Другої світової війни.
2. Основи цього світогляду.
З. Його проєктування на реальну політику на офіційному рівні.
4. Його проєктування на неофіційному рівні.
5. Практичні висновки з точки зору політики США.
Кеннан стверджував, що мирна політика СРСР буде продовжуватись рівно до того моменту, поки це буде вигідно радянському керівництву. За його словами, Йосип Сталін не збирався дотримуватись міжнародних договорів, а єдиною його ціллю участі в них, була комуністична експансія у світі. Він був переконаний, що встановлення комуністичної влади можливе лише у хворому суспільстві, а тому закликав американських політиків, щоб ті сприяли до встановлення стабільності у важливих для США регіонах, насамперед в Західній Європі. Він наполягав на посиленні військової могутності США і їхніх союзників, як за основу в дипломатичних відносинах з СРСР, адже, на його думку, комуністи могли зрозуміти лише мову сили.
Як ми бачимо, саме Кеннан став одним з перших ідеологів формування НАТО і початку Холодної війни. В одній заяві він сконцентрував антикомуністичні настрої, які все більш наростали в західному світі. Завдяки його донесенню, спочатку в керівництва, а потім й у суспільства США відкрились очі на істинну суть комунізму. Комунізм (рабство) і капіталізм (свобода) на одній планеті одночасно довго існувати не можуть. Це перманентні вороги, які борються до повного винищення супротивника.
Це гарний урок і для сучасного світу, в якому все більше наростає роль комуністичного Китаю. Захід має зрозуміти, що прогресивними словами китайського керівництва прокладається дорога до світового панування, в якому демократії й правам людини немає місця.
