TGArchive
·3 хв читання · 512 слів·👁 1.9K6

Гаєк про нерівність через надмірну регуляцію яка забороняє продавати пиріжки

Колись відомий економіст Гаєк добре написав, що нерівність приходить з надмірною регуляцією. Коли тій ж людині забороняється продавати пиріжки з лотку на ярмарці за рахунок надмірної регуляції.

Лобістами такої регуляції часто йде союз політиків, чиновнкиів і дуже крупних гравців. Останні хочуть максимально змонополізувати ринок і відгородити його від всіх інших.

Такий стан є чи не найбільшою хворобою української економіки. Коли так звані гаражні стартапи, славнозвісні в США, просто не можуть з'явитися через купу бар'єрів.

Мова йде через монополізацію одного або декількох гравців конкретного ринку чи галузі. Енергетики, добування ресурсів, тощо. Тут існує слабка конкуренція через завищені регуляторні вимоги. Коли існуючим гравцям і крупним - легко, а нові просто не можуть нормально існувати. Через витрати на обслуговування, постійні первірки, дотримування ідіотських вимог і таке інше.

Наведемо приклад, а також пост Романа Пелеха, який намагається розвивати власний алкогольний бренд Kontapel. (до речі, можете прийти і підтримати його замовивши якісний національний продукт)

Суть в тому, що наче в Україні відбувся нарешті зсув на ринку виробництва спирту. Де державна монополія зникає, а натомість запускається ринок виробництва спирту.

Але умови до такого виробництва занадто складні. Що скористатися цим можуть лише окремі гравці. Які мають і відповідний доступ до держави, і величезний капіталі і тощо.

Що стримує ринок, розвиток, появу нових ідей і нашу можливість увірватися у світовий алкогольний ринок. Та і взагалі є чи не основним базисом олігархічного стану країни, до речі. Де капіталізм не може розкримтися у всіх своїх проявах, тобто конкурентності і від того росту якості ринку і загалом життя.

Далі зі слів людини, яка відчуває все на своїй шкірі, тобто Романа:

Я спробую максимально коротко і зрозуміло.

"Ліцензія на виробництво спирту видається підприємствам, що мають встановлені цілодобові системи відеоспостереження за виробництвом та відпуском продукції. Відключення цілодобових систем відеоспостереження є підставою для відмови у ліцензії або відкликання ліцензії."

"Виробництво біоетанолу забороняється на акцизних складах, на яких здійснюється виробництво та/або зберігання інших видів спирту етилового (крім зберігання спирту етилового-сирцю, що використовується для виробництва біоетанолу)."
Гляньте на фото. Це фото виробництва Коваль в США. Чи видно там відеоспостереження? І чи зберігається акцизний товар там де здійснюється виробництво? І головне питання, чому КОВАЛЬ виробляється в США а не в Україні?

Це тільки частина "розумних законів" України про алкогольний бізнес. Посилання на закон в коментарях.

А ви тільки уявіть скільки грошей з експорту може отримувати Україна, якщо б не ці БЕЗГЛУЗДІ закони? А для чого уявляти, давайте дізнаємося. Загальний обсяг алкогольного експорту в світі становить 96 міліардів доларів в рік, це дані за 2019 рік, і ці дані збільшились на 17 відсотків з 2015 року. ЗА 2020 рік нажаль не маю даних бо писав на швидкоруч.

Ось десятка найбільших компаній (із зазначенням держав) по топу в експорті алкогольної продукції:

Anheuser-Busch InBev: $52.3 мільярди (Бельгія)
Heineken Holding: $26.8 мільярдів (Голандія)
Asahi Group Holdings: $19.2 мільярдів (Японія)
Kirin Holdings: $17.8 мільярдів (Японія)
Diageo: $16.8 мільярдів (Великобританія)
Suntory Holdings: $11.9 мільярдів (Японія)
Kweichow Moutai: $11.3 мільярдів (Китай)
Pernod Ricard: $10.6 мільярдів (Франція)
Molson Coors Brewing: $10.4 мільярдів (США)
Carlsberg: $9.9 мільярдів (Данія)

Нагадаю, транш МВФ, за який ми боремося зараз не перший рік 0,7 мільярда доларів. Без цього кредиту Україна фінансово самознищиться.

Відкрити в Telegram
Повернутись до каналу