Сімдесят чотири роки тому, 1 березня 1947 розпочав свою діяльність Міжнародний валютний Фонд.
Часто від наших політиків ми чуємо жахливі фрази про те, що наче співпраця з МВФ небезпечна для України. Мовляв, таким чином світові бізнес-клани намагаються ввести нас у боргову яму, щоб потім за безцінь відібрати наші ресурси, а нас навіть ввести в таке собі “рабство”.
Щоб спростувати поширені міфи, ми вирішили написати цю статтю, в якій розказуємо про справжнє призначення МВФ та історію його формування.
Міжнародний валютний Фонд - це організація ідея створення якої з’явилась на Бреттон-Вудській конференції в 1944 році. МВФ сприяє економічному зростанню світу та фінансовій стабільності, заохочує міжнародну торгівлю та допомагає у подоланні бідності шляхом надання коротко- та середньострокових позик. На разі в його складі перебуває більшість країн.
Історія
Світ переживав важку кризу. Після двох світових воєн Європа лежала в руїнах, США тільки оговтувались після “Великої депресії”, а надмірно мілітаризовані економіки країн ставали все більш збитковими та непотрібними. Щоб подолати ряд значних проблем, перед міжнародною спільнотою постало питання створення єдиної валютно-фінансової системи, яка б допомогла стабілізувати курси валют без задіювання шкідливих для власних економік та один одного механізмів в умовах нестачі золота.
Щоб сформувати спільну стратегію післявоєнного відновлення, як вже зазначалося вище, в 1944 році в м. Бреттон-Вудс, штат Нью-Гемпшир, була скликана конференція в якій взяли участь 45 країн. На ній, зокрема, було вирішено створити Міжнародний валютний Фонд.
Офіційно МВФ було створено у грудні 1945, коли 29 країн ратифікували статті його Угоди. 1 березня 1947 року, коли вже були розв’язані більшість організаційних питань, МФВ розпочав свою діяльність. Першою країною, яка взяла позику в МВФ, стала Франція - це відбулося 8 березня того ж року.
Бреттон-Вудська система у другій половині XX століття стала неефективною, оскільки вона все ще засновувалась на закріпленні курсів валют відповідно до ціни золота. Хоча, можливо це і було необхідно під час повоєнної відбудови, та коли світ досягнув якоїсь стабільності - настав час робити наступний крок. В 1971 уряд США скасовував прив’язку долара до вартості золота. Ця подія увійшла в історію під назвою “Ніксонський Шок”. В 1976 році було прийнято Ямайські угоди. Тепер курс валют став визначатись за попитом на них на світових ринках.
Структура організації
МВФ очолює Рада керівників, яка відповідає за розв’язання найважливіших питань організації. Кожна країна-член представлена одним керівником та його заступником. Найчастіше це міністри фінансів або голови центральних банків. Збори Ради зазвичай відбуваються один раз в рік. Голосування на них відбувається таким чином, що ті країни, які роблять найбільший вклад в МВФ - мають більшу кількість голосів, що дозволяє застерегти тих, хто споживає ресурси організації від впливу на її донорів.
Повсякденну роботу виконує Рада виконавчих директорів. Окремим директором представлені 8 найвпливовіших країн (Китай, Франція, Німеччина, Японія, Росія, Саудівська Аравія, Великобританія та США), інші 16 директорів представляють одразу по кілька країн, згрупованих по регіонах світу.
Головою правління є директор-розпорядник, який обирається Радою керівників терміном на п’ять років. Він контролює штат Фонду, до якого належить 2700 працівників зі 140 країн. Цікавий факт: як правило, головою МФВ призначають європейців, а головою Світового банку - американців.
Кожна країна-член має в організації квоти. За ними вноситься певна сума коштів, з якої згодом і формується загальний Фонд. Учасник може зняти не більше 25% відсотків квот у рік. У випадку, коли країна потребує більше, Рада виконавчих директорів приймає рішення, надавати їй такі кошти чи ні.