Мистецтво та колекції як інвестиції огляд багатомільярдної індустрії
Не усі з вас в курсі, що на Заході предмети мистецтва та колекційні предмети виконують роль інвестиційних інструментів. Ця багатомільярдна індустрія так само як і фінансові інструменти професійно моніторяться та обліковуються. Мова щоб ви розуміли не лише про приватні колекції, практично кожна фінансова інституція на Заході, рівно ж як і більшість великих корпорацій мають портфоліо з творів мистецтва...
Так от, давно про Україну в цьому плані збирався написати... Оця вся державно-регуляційна дічь з питаннь вивозу/ввозу предметів мистецтва в Україні за фактом виключає можливість формування в країні повноцінного ринку мистецтва, розвитку культури надбання предметів мистецва, як інвестиційних інструментів, ітд.
Оці всі постійні репортажі в стрічках новин про доблесних українських митників, що затримали на кордоні страшних злочинців філателістів-нумізматів-контрабандистів і "прочіх старьєвщіков"... від цього совка вже відверто на блювоту тягне. 🙁
Оця мотивація, що мов тре контролювати "бо усе вивезуть і нічого не залишиться" - є тупою, ірраціональною і має прямо зворотній ефект, бо вивозять все-рівно і не ввозять майже нічого, саме через те, що немає мотивованого внутрішнього ринку. Аби інвестиційний інструмент мав привабливість одна з найперших необхідних характеристик мусить бути - ліквідність! Котра в свою чергу залежна від широти ринку. Тож якби українцям, як решті громадян цивілізованих країн, просто надали можливість бути учасниками світового ринку мистецтва, то значно більше людей мали б бажання купувати мистецькі твори. У виграші були б усі: і митці, і представники індустрії, і пересічні громадяни в яких з'явився б додатковий інвестиційний інструмент, котрих в Україні все ще дуууже бракує за відсутності повноцінних ринків фінансових інструментів, і власне країна ставала б загалом багатшою.
via Russ Yaremchak
