«Найщасливіший дурень Америки»
Або про того, хто б і пісок в Сахарі продав.
Так прозвали підприємця XVIII століття Тімоті Декстера. За яку б справу він не брався, яка здавалося, не призведе до успіху, все ж кожного разу він опинявся у виграші.
Одного разу він купив валюту, яка більше не використовувалася (за частину її первісної вартості), і вона знову стала використовуватися. Вклавши в неї всі заощадження дружини, він став дуже багатою людиною.
Один знайомий якось порадив Декстеру продавати грілки (широкі мідні каструлі з довгими ручками, які використовувались в 18 столітті для зігрівання ліжка) в Вест-Індії - європейської колоніальної території відомої своїм жарким кліматом. Декстер закупив щонайменше 42 000 грілок, завантажив їх на 9 кораблів і відправився в подорож. Коли Тімоті зрозумів, що грілки не користуються попитом у місцевих жителів, він провів «ребрендинг»: грілки перетворилися в ковші для промислового виробництва кормової патоки і були з чималим прибутком продані власникам цукрових плантацій.
Його найнеймовірнішою комерційною удачею став випадок, коли він спробував забезпечити вугіллям англійське місто Ньюкасл, не знаючи, що там розташована одна з найбільших вугільних шахт. У момент прибуття Декстера зі своїм вугіллям місцева вугільна шахта страйкувала, і його запаси швидко розкупили.
З урахуванням того, як він примудрився продати 21 тисячу примірників Біблії в Вест-Індії, справа була не тільки в удачі. У своїй книзі про це він написав: «Я розіслав текст, в якому було сказано, що у кожної сім'ї повинна бути Біблія, інакше вони потраплять в пекло».
via Станіслав Бедрак