Культура має значення
Культура впливає на економіку, економіка впливає на культуру.
Це вічний уроборос, де одне стає причиною іншого і згодом те інше формує ще щось і так віддавна і в нескінечність.
Тому економісти не дуже люблять згадувати культуру.
Складно прослідкувати причинно-наслідкові зв'язки, неможливо виміряти і не зрозуміло як змінити.
Наприклад, англійці п'ють чай і це, очевидно, давно частина їхньої культури.
Але чому вони п'ють чай, а не каву?
Кава, для прикладу, реекспортувалася одразу далі по Європі, 94% всієї кави, яка постачалась на острів була одразу продана далі.
А імпорт чаю тільки ріс і ріс.
Причина, насправді, у високих податках і миту на каву.
Чай же був дешевим і доступним всім, а через наявність в ньому кофеїну виконував для англійського суспільства роль амфетамінів.
Про це багато є в Ніла Фергюсона "Імперія" (глава третя).
Це хороший приклад того, як економіка сформувала культуру.
Культуру в значенні цінностей, вірувань, орієнтацій і переконань, які панують в суспільстві.
Буває і рівно навпаки, коли культура впливає на економіку, як це часто буває з емігрантами-підприємцями. В греків навіть було спеціальне слово "метеки", це майстри, які приїздили з іншого полісу і своєю культурою праці змінювали економіку регіону через інновації, чи іншу підходи в обслуговуванні, або виробництві.
«...варіанти соціальної політики теж можуть впливати на економічну культуру. Відбувається це тому, що вони формують економічний контекст. Наприклад, відношення держави до системи соціального захисту. Воно напряму впливає на трудову етику, рівень власних заощаджень і бажання вкладатись в самоосвіту...»
Майкл Портер "Culture Matters"
Як правильно пише Портер і далі в своїй частині книги, процвітання, або ж, стандарти життя, нації визначаються тією віддачею, з якою використовуються людські, фінансові і природні ресурси.
Продуктивність праці задає рівень цін і оборот капіталу, які визначають певною мірою "конкурентноздатність" країни.
І основне питання економічного розвитку, відповідно, це як створити умови для швидкого і стійкого підвищення продуктивності праці.
І це питання в рівній мірі культури і питання економіки.
Економіка не врятує культуру, яка в депресії, де люди не мотивовані. А не мотивовані вони тоді, коли не бачать віддачі від вкладених зусиль. Складно бути мотивованим добре працювати у Венесуелі, коли завтра видадуть зарплату в кілька мільйонів і не ясно, це вистачить на 1 яйце, чи на 10.
Так само і культура не врятує економіку, коли при владі умовний Янукович, який ніби алкоголік в сім'ї виносить і продає все, що не прикручене. Всі можуть до безкінечності старатись і навіть бути дуже продуктивними, але це перегони на швидкість, хто швидше заробить, чи хто швидше проп'є.
Тому, це не про відповіді, їх в мене немає, та і навряд в когось вони є.
Єдине, що зрозуміло на найпростішому рівні, це роби свою роботу добре, але не дозволяй залазити собі на шию.
via Martin Iden