​​Країна, яку переміг пластик

Вивчаючи промисловість СРСР я помітив один величезний парадокс.

Фанати найкращого морозива і найдешевшої ковбаси в світі дуже люблять вихвалятися кількістю виплавленного чугуну чи прокату сталі. Але вони ніколи не згадують про виробництво пластмас. Серйозно. Я не знайшов жодної статистики по виробництву полімерів. Про те скільки вони зробили металів не кричить тільки лінивий адепт ключів під ковриком, про те скільки у корів надоїв. Але чому ніхто не згадує про чи не найреволюційніший матеріал 20-го сторіччя, виробництво якого досі швидко зростає?

І що ще більше парадоксально пластик виробляють з нафти, яка довгі роки була основою радянської економіки.

Йшли п'ятирічки, росли виплавки кольорових металів, але пластмаси практично не вироблялися. А вона між іншим відкривала абсолютно нові можливості в виробництві, робила продукцію безпечнішою, дешевшою, екологічнішою та просто більш красивою. Вже в 1980му в світі вироблялося близько 75-80 млн тон цього матеріалу, а в СРСР нестача пластику відчувалася навіть на побутовому рівні в формі залізних шприців і практично повної відсутності такої банальної речі як пластиковий пакет

Це говорить лише про одне. Велика та могутня радянська промисловість просто не змогла відволіктися від веселих перегонів за виробництво металів з США, та помітити матеріал виробництво якого стрімко зростало та відкрила б абсолютно нові горизонти у виробництві. Планувальники просто не змогли врахувати появу пластику та зростання його ролі у світі, відправляючи свою нафту та вугілля на експорт, де з неї вже і робили полімери. Не дивно, що СРСР мав негативний торговий баланс.

Учасник Клубу Авторів - Kislotniyi