Для кого конфекти і торти?

Коли я йду з роботи голодний, мій погляд мимоволі зупиняється на великих вікнах магазинів по Хрещатику, де виставлені різні тістечка, торти, ковбаси та солодощі що полки ледь не ламаються від тяжкості цих принад, то я задаю собі питання - для кого це все, кому це доступно купувати з нас робітників.

Але, якщо це для робітників не є, то, по-моєму, вони й не повинні продаватися.

А подивишся на хижаків-продавців, які у них пики й не вільно порівнюєш цих спекулянтів з моїми товаришами, які працюють зі мною на одній фабриці. Чому вони заробляють по десятки тисяч в день нічого не роблячи й живуть розкошуючи, а ми, робітники, повинні працювати та голодувати?

Чи не можна так робити, щоб вони трохи попрацювали? Адже роботи є багато і для них вистачить.

Робочий 4-й Радянської припоряджувальної майстерні Б. Поволоцький.

Від редакції. Тов. Поволоцький, звичайно, має рацію. Але для того, щоб припинити це неподобство, необхідно, щоб робітники гнали від себе всіх, хто у них на підприємстві розписує красу вільної торгівлі. Потрібно, щоб робочі обговорили це питання, виносили постанову про припинення вільної торгівлі тістечками, булкою і на ділі проявили б бажання підтримати Радянську владу в боротьбі з цим злом. Радянська влада хоче змусити ледарів працювати. Вона хоче припинити свистопляску спекулянтів. Але без діяльної підтримки робочих зробити того не можна. Проявіть, товариші, більше активності - і у спекулянтів НЕ буде тортів і конфект "

"Для кого конфекти і торти?", Газета "Українська біднота", 20 березня 1920 року.

via Романюк Юрій