Частина 1. «Менеджмент епохи сталінізму».
Під час розповіді про те, які проблеми виникали під час індустріалізації і як їх вдавалося успішно вирішувати, Хрущов, серед іншого, розповідає і наступну cool-story:
Кінець 30-х. Хрущов керує УРСР, поєднуючи цю посаду з посадою голови київського міськкому і ще парою інших постів, бо всіх співробітників розстріляли й призначити на половину посад нікого, доводиться ці посади суміщати. Дуже зайнята людина.
Викликає його по якомусь питанню Сталін в Москву. А по дорозі Хрущову водій розповідає, що радянські шини дуже погані, викидати доводиться в 10 разів частіше імпортних. Хрущов на прийомі у Сталіна між іншим і каже: «До речі, вождь, шини щось в країні радянській хрінові роблять». Сталін: «Ну хрінові - так розберися чому». Хрущов «Так я зайнятий дуже Україною, що не продихнути, та й в шинах з іншої нафтохімії я ну зовсім нічого не розумію». Сталін: «поки з шинами не розберешся на Україну не поїдеш». І тут же підписує наказ про створення спеціальної урядової комісії по шинах на чолі з Хрущовим.
Нічого не вдієш починає Хрущов з шинами розбиратися, і в рамках процесу їде на Ярославський шинний завод, обладнання для якого (як майже для всіх заводів перших п'ятирічок) недавно поставили американці. І в ході огляду заводу у Хрущова трапляється осяяння про проривні інновації: «Американці то напевно разом з заводом ще й інструкцію прислали як якісь технологічні процеси здійснювати!». Бінго!!! І правда є інструкція. І її й справді не дотримуються! Геніально!
Чому не дотримуються інструкції?! Ну, по-перше, тому, що приїжджав Каганович і сказав щось в технології поміняти. Той самий Каганович, відомий фахівець в нафтохімії, освіта якого зводилася 2 закінченими класами сільської школи. Ну, а по-друге, тому що влаштували стаханівські змагання між робітниками, хто швидше більше шин зробить. А якщо їх робити швидше, ніж в інструкції написали, то якість шин радикально знижується.
Дізнавшись про все це Хрущов їде доповідати висновки особисто Сталіну. Той особисто розпоряджається скасувати на Ярославському шинному заводі стахановські змагання, а потім вони з Хрущовим сперечаються, чи варто залишити на тому заводі дошку пошани для співробітників. Завіса. Червоні перемогли.
Я навіть не знаю як на це реагувати. Адже це подається не як приклад чого не треба робити. Це розповідь про ефективність Хрущова, ну і трохи про самодурство Сталіна. Тобто колишній лідер держави, з величезним управлінським досвідом, приводить зі своєї біографії такий ось, сука, приклад, успішного вирішення менеджерських завдань. І цей приклад йому самому не здається божевільним. Що характеризує в цілому якість їх вирішення на всіх рівнях.
Навіть Бог би з ним з особистим залученням вождя в розв'язання питання про доречність дошки пошани на конкретному заводі, Бог би з ним, що Україна на кілька тижнів взагалі без керівництва залишилася (на думку Капітлаіста на той час не так і погано). Але хлопці, якщо ви змогли додуматися до настільки багатообіцяльної інновації, як дотримання американських технологічних інструкцій, то можна було б застосовувати цю інновацію якось більш універсально.
Наприклад на всю країну оголосити, що розстріляємо будь-кого, хто порушує надіслані буржуїнами інструкції. Але ні про що подібне Хрущов не повідомляє (зробили б - повідомив би, як про своє досягнення). А значить кожен наступний технологічний брак залишився чекати свого водія і свого Хрущова.
via Дмитрий Некрасов
