Про радянський менеджмент
4. З позицій того чого сьогодні вчать на МВА спогади Хрущова сталінської епохи - просто набір ілюстрацій про те як ні в якому разі не можна організовувати процес.
Описи зустрічей зі Сталіним майже завжди зводяться до того, що ось «я зайшов, а там сиділи ті-то те-то», або «ми сиділи зі Сталіним і Берією, тут той зайшов, розповів таку новину», «потім всі разом пішли обідати, співали пісні заодно поговорили про те-то». Дуже рідко описані зустрічі сам на сам, майже ніколи - наради, свідомо зібрані з конкретного питання, з фахівцями з нього.
Тобто під час читання малюється наступна картина: у Сталіна постійно сидить якийсь вузький круг людей, як правило без конкретного порядку, і обговорює те, про що розмова випадково зараз пішла. Тут хтось подзвонив, хтось прибіг, хтось приїхав і годинами сидить в кабінеті, слухаючи не ті, що відносяться до його сфери відповідальності питання. Величезна кількість часу ключових співробітників марнується.
Якщо читати спогади Хрущова військового періоду (він був членом військової ради фронту), то вони дуже мало відрізняються від спогадів, припустимо, Жукова. Сам Хрущов майже весь час перебуває на фронті. Бере участь в обговореннях та прийнятті рішень по стратегії військових операцій фронту. Їздить в ставку до Сталіна, доповідає про стан і операції. Обговорює зі Сталіним якого генерала на яку армію/фронт призначити. Виїжджає на передову з ризиком для життя. Але виникає питання: що ти власне мужик там робив? Які реальні завдання виконував?
Функцій члена військради фронту по суті дві: заспокоювати сталінську параною, з приводу можливої зради генералів, і намагатися якомога менше дезорганізовувати роботу фронту, бо функціонально нічого крім дезорганізації невійськова людина, чий підпис на всіх рішення строго обов'язковий, в роботі штабу створити не може.
Мораль більшої частини історій Хрущова - «я заважав військовим менше ніж Мехліс». Хрущов регулярно обурюється тим навіщо на фронт зі ставки з інспекціями то Маленков то Молотов прилетять. Нічого не розуміють нічим допомогти не можуть, тільки вносять хаос в роботу. При цьому сам Хрущов постійно катається по військових частинах, говорить з солдатами генералами, полоненими, в штаби заїжджає. Нічого крім дезорганізації це нести також не може.
Система хаотичного підпорядкування і курирування «навскоси», діяла і в мирний час. Секретар Московського обкому «заодно» курирує Україну, міністр МГБ «заодно» - Грузію Постійно поверх нормального лінійного менеджменту вводиться безліч «кураторів», без чітких повноважень, але щоб стежити й «підкріпити».
Крім того, перманентна кадрова плутаниця. «Цього перемістимо туди після того сюди». Я сам прихильник того, що менеджеру все одно чим керувати й необов'язково глибоко розуміти процеси галузі/території, однак у всього є свої межі. Тасувати людей раз на пів року точно неефективно.
via Дмитрий Некрасов