Сербія: посієш ДНР, пожнеш ДНР
Україна не визнає незалежність Косова, утворення, проголошеного албанцями на території Сербії.
Багато хто порівнює цю ситуацію з ОРДЛО в Україні, мовляв, місцева етнічна група, підтримувана сусідом (Албанією) проголосила незалежність, що є актом сепаратизму. Це слушно, але не всі пам'ятають що те, через що проходить Сербія зараз - це повторення її власних дій до сусідів.
Під час низки актів проголошення незалежності республіками колишньої Югославії у 1991 році, Сербія починає підступну війну.
Формально Мілошевіч ні на кого не нападає, але починає створювати локальні "ДНР" - невизнані республіки на території держав, що прагнуть незалежності від Белграду.
На території Хорватії місцеві серби утворили "Республіку Сербську КрАіну" (наголос на перший склад).
Коли хорвати спробували відновити конституційний лад та відправили війська до Кніну, столиці сепаратистської республіки, Сербія почала вторгнення.
Риторика знайома кожному українцеві - "наші співвітчизники у небезпеці", "Хорватія - агресор" (хоча діє на території Хорватії), "право народу на самовизначення", "Фашисти повернулися".
У довгих важких боях, набагато більша чисельно сербська армія змушує хорватів відступити, захопивши третину території молодої держави.
Був у тій війні і свій "Донецький аеропорт" - містечко Вуковар, яке три місяці стояло проти в багато разів більшого сербського гарнізону.
На території Боснії серби так само утворили "Республіку Західну Боснію", яка прагнула об'єднання з Великою Сербією.
Але за чотири роки, у 1995 році, відновлена армія Хорватії почала контр-наступ. До цього моменту Хорвати домоглися присутності воїнів миротворців, які контролювали кордон, тож Сербія не могла втрутитися так легко.
Також, Сербія отримала чуттєві вдари по економіці через санкції та війни, які зруйнували і економічні зв'язки у регіоні. Уряду в Белграді стало важко утримувати сепаратистські республіки, які не приносили жодного прибутку. Тим більше не було бажання відновлювати міста, зруйновані власною війною, той самий Вуковар було перетворено на суцільну руїну.
Без підтримки великого брата, обидві невизнані республіки не протрималися і п'яти днів.
Операція "Буря" (хорватськ. Operacija Oluja) розпочалася 4го серпня, а вже 9го ані "Сербської Краіни", ані "Західної Боснії" не існувало.
Тож, сьогодні Сербія на своєму досвіді переживає те, що вона робила з Боснією та Хорватією. Тепер вже на її території нацменшина проголосила автономію. І тепер вже у Сербії недостатньо сил, аби відновити свою териториальну цілісність.
Це не означає що подвійна несправедливість дорівнює справедливості, але закон "бумерангу" ілюструє яскраво.
Фото: хорватський солдат у столиці колишньої Республіки Сербської Краіни тримає автомобільний номер, як доказ того що він тут, у місті Кнін. З 1995 року і досі, Кнін - Хорватія.
