Ходячі шлунки не готові жертвувати. Вони вимагають дотацій і субсидій. Високих пенсій і державних зарплат.

Бухтять, як хтось починає наводити порядок в соціальній системі.

Їх лідери з ОПЗЖ, як приклад, оперують виключно крайньо лівою ідеологією.

Це все робить країну слабкою і бідною.

А далі вони її зраджують.

Тому у нас немає до таких людей ніякого співчуття.

Соціальна держава має бути лише для тих, хто справді потребує допомоги. А допомоги потребує той, хто не може працювати. І таких серед усіх пільговиків меншість.

Все. Це національна держава що існує на наших податках. Це не союз, який треба дурити. Зараз ти сам себе дуриш.

Вперед з пісенькою проявляти ініціативу, заробляти, не вимагати халяви, а більше свобод. І ніякої толерантності до ходячих шлунків. Досить. Наслідки їх виття ми розгрібаємо вже довго.