Україна відзначає 130 років з дня народження євгена коновальця

Сьогодні, 14 червня, Україна відзначає 130 років з дня народження видатного політика, державного діяча, полковника Євгена Коновальця.

Народився він у селі Зашкові у 1891 році. Його батько був учителем і з юних років виховував його у націоналістичному дусі. У 1909 році він вступає в Львівський університет на факультет права. Євген Коновалець бере активну участь в громадському житті українців Львова. З його ініціативи, створюються читальні «Просвіти» в навколишніх селах від Зашкова (більшість з них була москвофільськими). Він разом із іншими студентами активно бореться за створення українського університету. У політичній площині обирає націонал-демократичний рух й стає головою студентського крила Української національно-демократичної партії.

У 1914 році вибухнула Перша світова. Коновалець, як студент юридичного факультету, був кандидатом на офіцерське звання. Його метою було вступити на службу до УСС, які тоді тільки створювалися. На жаль, через польське лобі з 18000 добровольців, лише з 2.5 тисяч створили легіон, тому Євген Коновалець служив у ландвері. У 1915 році він потрапляє в полон до росіян і перебуває у таборі для військовополонених біля Царицину. Маючи певну свободу дій як офіцер, він міг відвідувати табори, які знаходилися поряд, де він налагодив зв’язки з іншими українськими військовополоненими.

Євгену Коновальцю вдається втекти у 1917 році з табору військовополонених до Києва, де він приступає до створення нової формації війська УНР - Галицько-Буковинського куреня січових стрільців. Він бачить всі проблеми українського війська: відсутність свідомого офіцерства, пропаганду партій усіх мастей, в тому числі й більшовиків і т.д..

Січовики хоробро захищали Київ у 1918 році від комуністичної навали. Саме вони були ударною силою, що розбила червоні загони Арсеналу, й саме вони вернулися до Києва першими. Коновалець нейтрально ставиться до перевороту гетьмана. Він бачив у Скоропадському ту людину, яка зможе сформувати нову українську армію, але початок дрейфу гетьмана до білогвардійського руху з літа 1918 року підриває цю надію. Це стало причиною підтримки січовиками антигетьманського повстання 1918 року. Коновалець на відміну від інших діячів Української революції розумів складність того історичного періоду. Він був проти соціалістичних ігор й загравань з червоною Москвою, які так любив Винниченко. Комендант Коновалець закликав Петлюру встановити тимчасову диктатуру з метою сформувати сильне військо на основі Січових стрільців, визволити Наддніпрянську Україну, а тоді вибити поляків з українських земель. Цю схему використав у Польщі Пілсудський, але в силу певних причин українські політики не були готові на даний крок. Протягом всього 1919 року Коновалець активно пробує врятувати УНР. Він жорстко боровся з погромниками. З початком першого зимового походу Євген Коновалець відходить від командування військом й переїжджає на Захід.

Після інтернування у 1920 році Коновалець у Празі створює Українську військову організацію. Її місією стало підтримання зв’язку між солдатами й офіцерами колишніх українських армій, щоб підготувати їх до боротьби у разі всеукраїнського повстання у Радянській Росії чи Польщі, створення підпільної організації в окупованій Галичині. Комендант активно підтримував зв’язки з іншими державами й організаціями, які могли б підтримати українців й Україну в майбутньому. Найяскравішими у цьому світлі є зв’язки з Литвою.

У 1929 році у Відні створюється ОУН, яка об’єднала в собі всі націоналістичні рухи, які були в Польщі й в еміграції. Комендант бачив цю організацію в стилі Шинн Феїн для ІРА, але молоде покоління домоглося своєї концепції ОУН як підпільної націоналістичної організації. Коновалець був безперечним авторитетом у цьому об’єднанні. Його діяльність з розбудови ОУН, намагання поставити українське питання у Лізі Націй, постійні заходи з налагодження націоналістичного підпілля в УССР викликали занепокоєння у більшовицького керівництва в Москві. Сталін дав добро на замах. НКВД розробили операцію «Ставка».

Доручили ліквідацію особистому кіллеру Сталіна - Павлу Судоплатову.