Чверть століття нашої конституції
Вчора, 28 червня, Україна відзначала 25 років з дня ухвалення Основного Закону держави. Україна мала довгий конституційний шлях.
Український конституціалізм сягає корінням аж 18 століття. З відновленням незалежності у 1991 році політична еліта вирішила створити нову конституцію, яка мала б визначати державний устрій, порядок і принципи функціонування незалежної демократичної держави і була б чистою від пережитків СРСР. Процес був важкий: президент Кучма мав свою візію нової Конституції, Верховна Рада мала власний проєкт основного Закону держави. Проукраїнські депутати розуміли, що якщо їм не вдасться прийняти свій варіант Основного Закону, то президент винесе на референдум свій власний проєкт Конституції. Тому в ніч з 27 на 28 червня 1996 року народні депутати голосували за кожний пункт майбутньої Конституції. Найбільше проблем при ухваленні рішень створювали комуністи. Їх мрією було перетворення України й всього нашого суспільства в клептократію без національного вираження й мови. Особливо палкими були дискусії навколо національних символів й статусу Криму. В решті-решт, о 9 годин 18 хвилин 28 червня 1996 року, після 24 годин безперервної роботи народні депутати прийняли Конституцію України. Ця подія стала початком нової епохи в історії України.
У 2004 році промосковські сили на чолі з Януковичем вирішили узурпувати владу шляхом фальсифікації виборів Президента України. Українське суспільство стало на захист Конституції й свого права на вибір політичного життя своєї країни. Найбільшим досягненням Помаранчевої революції стало зміна державного устрою з президентсько-парламентської республіки на парламентсько-президентську. На превеликий жаль, у 2010 році Віктор Янукович провів конституційний переворот, що стало першим кроком у зневазі до цінностей українців. У 2013 тодішня влада вирішила проігнорувати бажання українців жити у Європі. Мирні протести були розігнані спецпризначенцями «Беркут» з особливою жорстокістю. Але громадянське суспільство стало на захист свої основних свобод, серед яких слід відзначити, що саме народ є єдиним джерелом влади. Українці, відстоюючи свої конституційні права під час Революції Гідності заплатили найбільшу ціну - життя героїв Небесної сотні.
Зараз наша Вітчизна уже 7 рік захищає свою територіальну цілісність від московських окупантів. Для нашої нації важливе дотримання основних цінностей, які закріплені в Конституції: мова, державні символи, євроатлантична інтеграція. Ми ведемо й зараз боротьбу за дотримання цих цінностей, які мають стати в Україні пануючими, аби ми стали європейською нацією заснованою на ідеях вільного ринку.
Остап Головецький