Нарешті трохи новин перемог
Нещодавно підписаний контракт поміж Туреччиною та Мотор Січчю є важливою перемогою для українського військово-промислового комплексу. Саме на цьому прикладі можна побачити, як важливий цей актив та чому ж китайці так активно намагаються його забрати.
Перш за все треба віддати належне, що нові двигуни котрі будуть надіслані для турецьких ВПС є актуальними для тієї місцевості та тих умов, де вони будуть використовуватись. Іноземні двигуни, як правило, більш чутливі до температурних змін та вологості. Саме тому Мі-8 та Мі-24 більш придатні для експлуатації на тому ж африканському континенті. Бо як показує практика, наприклад стосовно французьких гелікоптерів, такі як Супер Пума, котрі закуплені МВС. То вони бояться таких умов і змушені мати ангарне базування та технічний нагляд частіше ніж вітчизняні гелікоптери. Це здебільшого досягнуто саме через особливості двигунів, котрі можуть переносити будь які умови. І це дає майбутнім турецьким ударним гелікоптерам неабиякий картбланш, котрим безумовно скористаються під час експлуатації.
Другий фактор, економічний. Двигун ТВ3-117-ВМА-СБМ1В побудований не одним єдиним запорізьким заводом. Треба мати ще до уваги комплектуючі, котрі також виробляються в Україні. Наприклад дуже важливий в експлуатації насос-регулятор НР-3В, з котрим мають проблеми також росіяни, виробляється на харківському ФЕДі. Що само по собі дає додаткові контракти по комплектуючим з турками вже для іншого заводу. І це не все, конструктивні особливості експлуатації двигунів говорить про те, що на борту нового гелікоптера має стояти допоміжна силова установка АІ-9В, яка також виробляється на Мотор-Січі.
Успішне закінчення першого контракту відкриває великі перспективи для української промисловості, бо дозволяє залучати не тільки виробництво безпосередньо двигунів, але ще й контролювати їх експлуатацію. Розвинення українсько-турецької співпраці в авіаційній сфері буде мати суттєві політичні наслідки, котрі вплинуть на ситуацію, як на Південному Кавказі, так і в Африці.
Лише залишається побажати вдачі колективу заводу, і зробити короткі висновки стосовно цього прикладу. Як бачимо, особливості експлуатації та промислова культура залучених заводів дає привід інакше дивитись на мотиви китайців стосовно них. І можна зробити висновки, що цей актив в разі потрапляння до їх рук суттєво посилить можливості ВПС НВАК, та НВАК загалом. Бо, як не дивно, але в цілому гелікоптерний парк Китаю окрім російських гвинтокрилів, являє собою копії французьких моделей з їх двигунами, чиї мінуси в цьому тексті підіймались.
via Gleb Parfenov