Путін написав лонгрід на 40 тисяч символів з історичними міфами на сайті кремля
На сайті кремля була опублікована стаття на 40 тисяч символів, яку переклали українською. Путін написав лонгрід в якому згадав таку велику кількість історичних міфів й маніпуляцій, що язик не повернеться це назвати рефлексією. Штамп російського фюрера простий і відомий ще з царських часів - «Адін народ».
Путлер починаю свою статтю з вислову про єдність трьох братських народів, яких пробують розсварити «захід» й місцеві запроданці. Свій історичний екскурс він починав з князя Олега, який ніби об’єднав слов’ян. Ця маніпуляція не враховує 2 важливих моменти:
1) до приходу Олега на території України вже була держава, яка робила набіги на Константинополь
2) за часів Олега територія росії була глибинкою й кількість слов’ян там була дуже незначною.
П не забуває згадати й духовні скрепи русского праваславія упускаючи важливий факт, що коли Володимир хрестив Русь була єдина християнська церква, яка розкололася лише у 1054 році. Він не використовує термін Київська Русь, а бере російський термін «Давня Русь» аби применшити роль Києва, як головного міста держави.
Є й інші факти з історії Русі, які не дуже приємні пропагандистам. Для прикладу: на Любецькому з’їзді князів, не було представників так званої Північної Русі, що свідчить про не визнання цих земель рівними київській чи чернігівській землі. Князі на з’їзді використовували в першу чергу титули з українських й білоруських земель.
Не згадують росіянці й пограбування Києва 1169 року Владіміро-Суздальським князівством й викрадення Вишгородської ікони Богородиці. Цей акт свідчить про різницю між майбутніми московитами й нами, бо для жителів Руси-України Київ був сакральним містом і ніхто не смів його плюндрувати.
Російські фейкомети викреслюють з історії України Галицько-Волинське королівство, яке було спадкоємцем Русі-України. Зате росіянці згадують про міфічну битву на Куликовому полі, яку на росії не можуть довести археологи.
Згадуючи історію до подій 1648 року, Путін несе міфи про спольщення й окатоличення земель України, розбавляючи це міфом про уніатів.
Улюбленим штампом російської (псевдо)історіографії є Переяславська рада й боротьба православних проти «клятих» ляхів. Події Національно-визвольної війни заслуговують окремого лонгріду тому перейдемо до суті. Для козаків договір 1648 був лише союзом, але і його не підтримали багато хто з них. Усе православне духовенство й частина старшин, як Сірко й Богун, які навідріз відмовилися присягати російському цареві.
Населення дивилося на московитів як на зайд і жителі міст побоями гнали московських послів на вимогу про присягу.
Путін не згадує ні зраду московитів договору у 1654 році (Віленське перемир’я), ні про поділ земель Гетьманщини у 1667 році, коли було проігноровано думку українців.
Коли тема зайшла про Мазепу - Володю понесло. Він не згадує ні про відмову царя у допомозі Мазепі (знову порушення договору 1654 року на яке вони неухильно посилаються), не розказує про різанину в Батурині, про те як Петро I топив Україну в крові, аби вона боялася підтримати Мазепу.
Росія нав’язувала своє правління в Україні в основному за допомогою репресій. Цинічно бреше Путлер про заселення земель Причорномор’я вихідцями «з усіх губерній».
Спираючись на дані переписів Російської імперії ці землі завжди себе ідентифікували себе як українці. Зате росія не розкаже, як вона проводила репресії проти кримських татар.
Заздрячи геніальності Шевченка, володар Кремля пробує його вкрасти й назвати "спільним спадком". Пу згадує Емський й Валуєвський циркуляри аби сказати, що це був історичний контекст, але як розумні люди, ми знаємо, що росія в першу чергу прагнула знищити нашу мову як символ самобутності української нації. У 1904 російську учені визнали, що російська цензура була створена для боротьби з «малороською печатью».
Згадує Путін й «Австрійський генштаб, який придумав Україну», й більшовиків, які дарують землі росії, й про Бандеру. Маразм збільшується з кожним реченням. Не згадує він про ганебний договір Молотова — Ріббентропа, коли Сталін став союзником Гітлера, але згадує затертий до дір штамп про подарований Крим.
