Черчилль про консервативні принципи вільного суспільства
ВІНСТОН ЧЕРЧИЛЛЬ
КОНСЕРВАТИВНІ ПРИНЦИПИ
"Ми прагнемо до вільного й варіативного суспільства, в якому для переважної більшості чоловіків і жінок існують можливості вести щасливе, достойне й успішне життя".
"Ми виступаємо проти встановлення соціальної держави, яка контролює засоби виробництва, розподіл і обмін. Нас питають: "Яка ваша альтернатива?". Наша консервативна мета полягає у встановленні демократії приватної власності, одночасно незалежної та взаємозалежної... Фактично ми домагаємося встановлення статусу найманого робітника як рівноправного партнера, а не безвідповідального найманця. Інтерес найманого робітника якраз і полягає в тому, щоб радше мати багато різноманітних, відкритих перед ним альтернатив, ніж служити одному всемогутньому роботодавцеві, який зветься Державою. За умов колективної угоди він перебуватиме у кращому становищі і продуктивність праці від цього зросте; усього й для всіх буде більшим, як і свободи, якщо найманий працівник у переважній більшості випадків зможе сам обирати й міняти свою роботу, а також мати справу з приватним наймачем, який, як і він сам, зазнає звичайних життєвих труднощів і, як і він, залежить від особистої ощадливості, винахідливості та вміння добре господарювання".
"Свобода підприємництва й свобода найманої праці неможливі без розроблених систем гарантій проти банкрутства, нещасних випадків чи бід. Ми не прагнемо до неперебачливого послаблення засад суспільства, а лишень до того, щоб підняти поруччя на життєвих сходах, для захисту безпомічних або неповноцінних людей від падіння в безодню".
..."Чи виступають консерватори проти планування?". ...ми, звичайно ж, — за планування. Але планування заради чого?
Ми вважаємо, що планування у ці нові часи, маючи у своєму розпорядженні всі здобутки науки, повинно бути спрямовано на надання кожному окремому громадянинові якнайширших можливостей вибору дій за всіх обставин злетів і падінь у повсякденному житті. Чим вільніший вибір людини, тим вірогідніше, що він буде мудрим і плідним, і не тільки для того, хто обирає, а й для спільноти, в якій він живе. Що ж, є важлива відмінність між якістю і типом планування. Цей-бо тип планування докорінно відрізняється від колективістського задуму перемолоти геть усе у величезному державному млині, що доконче зруйнує у цій круговерті свободу й незалежність, які є основою нашого способу життя й усталеною прикметою нашого народу".
"Повірте мені, головним осердям життя і сили Британії є домівка й сім'я. Але в них ви отримали також свій вільний шанс. Нехай люди скористаються своїм благим здоровим глуздом і примножують вибір, відкритий перед ними на кожному складному етапі їхнього життя. Тільки-но свобода заструмує із джерела їхніх сердець, тоді справді матимемо країну, яка, за умови мудрого правління, буде в силі відігравати велику роль у світі; але перепиніть це джерело, станьте йому на заваді, обмежте й закуйте в кайдани необхідну діяльність думки й обміну порадами у власному домі, як усі ваші прекрасні Утопії розлетяться вщент й опиняться долі".
З книги "Консерватизм. Антологія", упорядники Олег Проценко та Василь Лісовий