Чудовий автор, історик Павло Бондаренко про "ефективність" колективного совійського господарства:
Знамениті радянські "трьохтисячниці".
Знаєте, чому в СРСР був дефіцит молока і молочних продуктів? Тому, що в СРСР були "трьохтисячниці".
Ті, хто радянські часи не застав, не розуміють, хто такі - "трьохтисячниці". А тоді це були знамениті люди. Доярки, які правдами і неправдами змогли за рік видоювати з вимені своїх корів три і більше тонни (в літрах трошки більше) молока.
Їх нагороджували орденами і перехідними червоними прапорами. Їх знімали для всесоюзної інформаційної (насправді пропагандистської) програми "Час". Їх призначали депутатами Верховної Ради СРСР, возили на з'їзди ударників і в Москву - "на Леніна подивитися". Вони були гордістю трудових колективів. Кожен колгосп і радгосп прагнув обзавестися своєю дояркою-ударницею.
Щоправда, було одне "але"...
Якщо приватна корова за рік давала три тисячі кіло молока, господарі забивали її на м'ясо. Тому, що "паразитка тільки жере, а молока не дає".
Три тисячі - це мізер (корова не 365 днів в році доїться - 1,5-2 місяці вона в "запуску" перед отеленням).
Але в радянських колгоспах і радгоспах чомусь сакральні "три тисячі" були рекордом за які орден Трудового Червоного Прапора давали. А за п'ять тисяч давали орден Леніна. За 7 тисяч - що в СРСР було вже зовсім фантастичною цифрою привласнювали звання Героя Соціалістичної праці з врученням медалі "Серп і Молот" і ордена Леніна.
Але часто-густо "трьохтисячниці", а тим більше "п'яти-" і "семитисячниці" були штучними. Липовими. Для того, щоб призначена в передовики доярка досягла такого "космічного" результату, їй в групу збирали найпродуктивніших корів з усього колгоспного стада.
Ну, і трохи приписували до реальних показників.
За офіційною статистикою середній удій в США на на одну корову в 1990 році був вище ніж в СРСР на 61%. Але це за офіційною. Американці разували чесно, а радянська статистика була своєрідною. Вона на приписках трималася.
А хочете окрему "фішку"? Голландські фермери легко отримують по 10-12 тисяч кілограмів молока з корови за рік. Але при цьому за статистикою середня продуктивність там - "всього лише" 7,5 тисячі кілограмів. Чому? У Голландії (в США, Німеччині, Данії та т.д) штучно знижують надої.Навіщо?
Підраховано і науково доведено, що саме така продуктивність оптимальна для успішного ведення господарства: немає перевитрати кормів і виснаження організму тварин і навантажень в період роздоювання.
Але навіть і за 7,5 тонн надою ніхто на "загниваючому Заході» не нагороджує фермерів перехідними прапорами і не присвоює звання Героя капіталістичної Праці.
Там були інші стимули для роботи, ніж були в радянських колгоспах.