Афганістан: причини поразки урядової армії
Усього місяць тому президент США на прес-конференції запевняв, що вірогідність того розвитку подій, який ми бачимо - нуль. Що в Афганістані є добре тренована та оснащена армія, що перевага у кількості вояків - 300 тисяч проти 75 у талібан.
Але станом на сьогодні, Кабул - єдине велике місто країни, що контролює уряд, більшість столиць провінцій було захоплено за дев'ять днів, швидше за усі негативні сценарії.
Розглянемо причини, які називають військові експерти США та НАТО у коментарях до подій.
1. "Мертві душі"
Триста тисяч військових існували лише на папері, реальна кількість армії уряду суттєво менша. Справа у тому, що багато з командирів на місцях у провінції укомплектовували підрозділи неіснуючими солдатами, які були у відомостях, на яких отримувалася зарплатня, але насправді існували ті лише у документації. Коли справа дійшла до бойових дій, командування походило з вже завищених цифр.
2. Корупція в армії
Чимало скарг надходило на те, що ані зброя, ані належне харчування не доходило до бійців на місцях, незважаючи на виділення коштів. Погані умови і розуміння того, що їхні командири корумповані деморалізувало частину бійців.
3. Відсутність належної контррозвідки
В багатьох містечках мала місце змова місцевих командирів із Талібаном. За місяці до захоплення міст угруповання обіцянками лояльності перетягнуло на свій бік чималу кількість командирів нижчого ешелону. БІльшість маленьких міст була захоплена без спротиву. Зазвичай це має присікати контррозвідка, але вона фактично не існувала.
4. Звичка покладатися на США та НАТО
До того місцева армія надто звикла покладатися на дії піхотинців США та професіоналів НАТО у визволенні великих міст в попередні роки. Досвіду звільнення міст повністю самотужки не було, відповідно, і упевненності у собі.
5. Повна пропагандистська перемога Талібан
Талібану вдалося переконати значну кількість населення, що державні війська - зрадники, і вони стріляють у своїх громадян. Те, що сам Талібан стріляв у своїх громадян як ніхто інший, залишилося поза увагою.
Частина населення, яка була проти США вважала що Талібан бореться з окупаційною владою (дарма що на гроші Пакістану). Частина населення, яка була на боці США була деморалізована виводом військ.
6. Відсутність талановитого керівництва армії та держави
Молоді амбітні командири почали призначатися на пости вже після падіння перших 12 провінційних столиць, тобто, надто пізно. До того армією керували кабінетні корумповані генерали, які не мали ані хисту, ані авторитету.
7. Авіація, від якої мало користі
Так, державна армія мала авіацію, а таліби - ні. Але авіація має користь коли війна йде позиційно і ворог рухається колонами.
Таліби наближалися до міст безліччю малих отрядів, з різних боків, уночі, та маючи лояльних зрадників вже на місті.
В таких умовах авіація могла лише наносити удари по вже захоплених містах, але це був вогонь по своїм, від якого страждало місцеве населення. Це лише зменшувало підтримку урядових сил.
8. Культурна поразка
США не вдалося дійсно змінити традиційні цінності регіону на цінності, протилежні ісламізму. За всі ці роки, програми запровадження європейських ціннісних моделей ледь виходили за межі столиці і часто просто були схемами "розпилу" грошей.
Афганістан після 20ти років залишився традиційним ісламським суспільством, де Талібан виглядає органічно, а західні ліцеї - ні.
Всі ці уроки важливі, бо можуть повтоитися і за межами Афганістану.
via Boris Moroz