Свобода завжди перемагає в стратегічній перспективі.
Звичайно такі пости пишуть до річниці Майдану, але я напишу не у “сезон”. Хоча можна його приручити до Дня Незалежності до певної міри.
Один з основних аргументів проти української традиції зносити владу, котра зазіхає на свободи громадян — а що це вам дало? Люди з ковбасним мисленням думають, що Майдан боровся за право жити краще (їсти більше ковбаси). Вони поширюють свій підхід до життя на інших та приписують свої очікування Майдану. І потім звинувачують українців у тому, що вони дурні, тому що “мета” Майдану не здійснилася. Їм важко доказати, що мета була іншою. В першу чергу — свобода.
Я не хочу в черговий раз намагатися доказати, що “ковбасна” мета навіть не на другому місці. Сьогодні, через 7 років війни, я хочу висунути гіпотезу, що свобода вже дає свої перші плоди та навіть для людей з ковбасним мисленням. Україна платить високу ціну за свободу і ця свобода потрохи приносить свої плоди.
Одразу скажу, що ці думки я виношую декілька років і тільки зараз пишу пост, бо для мене це все не просто на рівні інтуїції. Це підтверджується на рівні цифр і на рівні мого оточення. Україна економічно зростає швидше, ніж РФ зі всіма її нафтодоларами, це факт. Тут нема чого обговорювати. А ось про досвід з мого оточення я розкажу.
Білорусь. Багато українців полюбляє Білорусь. Їм здається, що там життя краще. І навіть айтішники. Так, дійсно у Білорусі є деякі успіхи, особливо в ІТ-сфері. Але політичний режим несвободи дав збій. Багато айтішників вткали з країни. Навіть до України. У лінкедіні час від часу зустрічаю пости, як програмісти з Білорусі знаходять роботу у нас. Та чого ще чекати, коли бацько сам звинуватив Epam у фінансуванні протестів і дав пораду залишатися в Україні. Є історії блогерів, котрі переїхали до України. Виявляється, середньому класу краще живеться в бідні, але вільній Україні. Є чутка, що з вільної економічної зони під Мінськом деякі світові компанії вирішили перенести свої виробництва до України. Це далеко не всі приклади.
Росія. Я все менше і менше чую історії про “поїхав на заробітки до росії”. Середній айтішник в Москві отримує менше, ніж такий же в Україні. При всіх своїх багатствах росія не може забезпечити набагато вищий рівень життя для своїх громадян. Я особисто спілкувався з випадковою людиною, який планує переїхати в Україну з Москви. Мене зацікавила його історія. Як? Навіщо? Адже зазвичай навпаки було! Здається, що у Москві живеться краще. Ага, спробуйте там заробити на квартиру в якомусь горе-человейніке на околиці. Так, росіяни в середньому все ще багатші за українців, але якби Україна мала ті ж нафтодолари, то вони б витрачалися ефективніше.
Свобода має до цього всього безпосереднє відношення. В Україні дуже низькі шанси, що до тебе прийдуть додому, просто тому що ти блогер. Стабільно вільне суспільство притягує до себе. На росію та Білорусь накладаються все нові та нові санкції. Вони мають часто безладний характер. Та і самі режими то і генерують нові заборони, які торкаються їх же громадян.
Ось вам простий приклад — туризм. Була історія, коли Білоруси фактично втратили можливість літати в Європу. Росіяни з волі свого царька залишилися без Туреччини. Гаразд, можна було літати через Білорусь. Ой, її теж скасували тоді. У підсумку середньому росіянину доводилося літати через Молдову і витрачати набагато більше часу і грошей. В цей час Українці літають на вихідні до Стамбулу, щоб просто пошопиться. Або в Таллінн за $20 з Харкова. До Туреччини взагалі можна навіть без загранів. Деякі їздять до Румунії просто на вакцинацію. Ви відчуваєте різницю?
Багато можна про це говорити, але суб'єктивно я хочу сказати одне — свобода в Україні дає свої перші економічні плоди. В цей час сусідні країни, які обрали "стабільність" і пожертвували своїми правами, якимось "дивним" чином отримують менше цілком ковбасних привілеїв. Поки спостерігаються тільки перші дзвіночки. Упевнений, що через кілька років це буде очевидно майже всім і лише маргінали будуть сперечатися з тим, що Україні краще живеться через Майдан.