Кожне покоління живе краще, ніж попереднє.
Так, одні багатіють швидше, інші – повільніше. Ті, хто багатіє не так – звуться «бідними», ті, хто нормальними темпами – «середнім класом», а хто швидше, врешті стають «багатими».
Але ті, хто сьогодні вважаються бідними, живуть у рази краще, ніж «багаті» сотню років тому. І ще через сто років, будуть жити краще за нас.
Ідеї ж лівих рухів, які наполягають на тому, що з бідністю потрібно якось спеціально боротися, найчастіше, обмежуючи зростання багатих – виглядають на цьому фоні смішно.
За останні 150 років кількість людей, які змушені виживати впала майже у 10 разів, і темпи збагачення людства пришвидшуються з десятиліття у десятиліття.
І дарма, що при цьому одні багатшають швидше, а інші – повільніше. Головне, що краще починають жити все більша частина людства.
Й приклади того, як хтось намагався вирівняти зростання показували лише негативний ефект.
Бідні будуть завжди. Але їх рівень життя неупинно ростиме. Ми не можемо підготувати до змін тих, хто не хоче змінюватися. Ми не можемо змусити досягати чогось тих, хто не хоче нічого досягати. Багато людей завжди не хотітимуть докладати якісь зусилля, щоб жити краще. І це їх право.
Витягування ж цих людей з соціальної «ями» коштом тих, хто дійсно чогось прагне призводитиме тільки до регресу.
