Про витрати бізнесменів та дві проблеми

​​Помітили багато дописів обурення, що бізнесмени не туди і не так витрачають гроші. Ну і мало звісно. Найабсурдніша думка власне, в мемі. І ми хочемо дещо сказати з цього приводу. Окрім, звісно того, що людина, яка заробила гроші, сама має право визначати куди витрачатися.

Тут є 2 проблеми. Власне проблема віри в обмеженість ресурсів, і проблема непомічання поступу.

Багато хто дотепер знаходиться в пастці обмежених ресурсів.

Наприклад, от гроші на костел підприємці скидують, а могли на щось краще. Або могли більше.

Пояснюємо.

Те, що бізнес потрохи починає скидуватися на актуальні проблеми, потрохи формує культуру меценатства. Це - прекрасно!

З розвитком підприємства пиріг стає більше, ресурсів стає більше.
Їх можуть виводити з акордон. Або ж залишати тут на костели, освітні програми і навіть політичні партії, як хоче дехто. Будуючи простір хочеться інвестувати саме сюди. І в економіку в першу чергу.

Але для цього має бути відповідна культура.

І от коли український бізнес починає публічно активно скидатися на вирішення проблеми, будь-якої, це поступ. Це прекрасно. Сьогодні мільйон гривень, завтра доларів. Це і є розвиток цієї потрібної культури не з-під палки, а від волі.

Ресурсів не стала кількість. І ресурси можуть бути використані по різному.
Порадійте, що йде процес. Не зациклюйтеся, що ось мільйон на костел міг би бути використаний на щось інше.
Підтримайте підприємництво, як в напрямку створення нових ніш для ресурсів, так і в будь-якій благодійній діяльності.

Це все воздасться неодмінно. Думайте на роки вперед. І починайте з себе.

І ще. Вчора монобанк запустив легкий інструмент скинутися на відбудову костелу. Заходьте в інші платежі. Благодійність. І там знайдете.