Як американці радянську промисловість створювали, і чим це закінчилось?
Історія почалась з того, що був собі такий архітектор Альберт Кан, який почав з простого кресляра і дійшов до власника великого проектного бюро (доречі працює досі). У Америці його називають "архітектором Форда", бо саме він спроектував майже всі заводи для концерну Генрі Форда, хоча потім працював і на інших автовиробників Детройту. Насправді ж Кан був хорошим підприємцем, створив чітку та злагоджену машину по виробництву проектів, спеціалізуючись на промислових об'єктах. Його цікавило тільки те, як швидко, якісно та з меншими витратами реалізувати об'єкт, постійно вдосконалюючи технології та будівельні процеси. Основою його підходу була стандартизація будівельних виробів, де з типових елементів, як конструктор, збирались величезні заводи. Стандартизувалось все - від колон та балок і до водостічних труб. У портфелі бюро були вже типові рішення, які всього лиш треба було прив'язати до конкретної ділянки, що займало біля тижня часу, та кілька місяців щоб збудувати завод.
Саме тут і звернули на нього увагу у совку, який якраз почав індустріалізацію. У 1929-му році заключають контракт на проектування та будівництво Сталінградського тракторного заводу (але так щоб при потребі там можна було й танки виготовляти). Кану треба було лише півроку, щоб спроектувати, виготовити та змонтувати конструкції. Такої швидкості (і якості) у совку не бачили.
Наступного року підписують договір, за яким фірма Кана стає головним консультантом по промисловому будівництву. Кан приїждає до Москви на чолі групи з 25 інженерів, і протягом 2 років фірма Albert Kahn Inc. підготувала понад 4 000 фахівців, у 1929-1932 проектує та організовує будівництво більш як 500 об'єктів, в тому числі й у Харкові, Дніпрі (тоді Дніпропетровську), Кам'янському (тоді Дніпродзержинську). Під це створюється проектне бюро «Госпроектстрой», яке не тільки проектує, а й навчає місцевих спеціалістів. Цитата Альберта: «Контора в Москві складалася з 1500 радянських креслярів, які явно ніколи в житті ні бачили олівця».
І тут настає 1932-й рік, і контракт раптово розривають по дорученню Сталіна. Офіційно, ніби через недостачу валюти, яку отримували від експорту пшениці у США, але насправді у керівництва совка плани змінились, та й з'явились нові союзники - нацистська Німеччина. Заодно починають підчищати всі згадки про авторство та участь Альберта Кана у будівництві - не може ж клятий американець створити такі заводи? Сказали що просто запросили для консультацій, та й усе. Оце так несподіванка! А деяких радянських інженерів, що працювали з Каном, то й взагалі відправили у табори або розстріляли.
Так і повернувся Альберт Кан додому, і далі проектував та будував військово-промислові заводи для Америки. Бо з совками мати справу - собі на шкоду. А якщо вам почнуть розказувати про могутність заводів при совку - показуйте їм це, бо без "клятих піндосів" там хіба би досі плугами землю орали.
Учасник Клубу Авторів Капіталіста Кирило Чуйко