Розвінчуємо міфи про економіку сьогодні про глобальну нерівність
Продовжуємо розвінчувати #МіфиПроЕкономіку. Сьогодні про "глобальну нерівність". А отримати більше економічних знань ви можете з нашою книгою.
Уявіть, хтось Х створив невелику фірму. Найняв чоловік 10 і бізнесує собі потихеньку. Але справи пішли добре, ось уже створюється мережа фірм, представництв та дочірніх кампаній, зростає кількість робочих місць, а й відповідно зростають і доходи підприємства, і прибуток власника, разом із зарплатами топменеджерів тощо.
На цю ситуацію можна подивитися з двох ракурсів: розумним поглядом і поглядом "шановного інтелектуала". Розумний погляд нам каже: фірма збільшила кількість робочих місць і дала роботу десяткам, або навіть сотням робітників, тобто. вивели їх із безробіття. Дохід домогосподарств збільшився. Фірма інвестувала в підприємство, механізувала процеси, розширила ринок збуту, впровадила якісь інновації, шляхом чого продукт/послуга стали дешевшими для покупця, а отже ефект позначився не тільки на робочих фірмах, а й на великих масах населення, які можуть залишати в себе у кишені більше грошей.
Але можливо, що ви "шановний інтелектуал", який їздить світом, щоб пожерти на симпозіумах канапе і вилити на глядача свої знання, з вершин "інтелектуального Олімпу". Тоді ви повинні, замість усього перерахованого вище, почати стежити за власником, генеральним директором і топменеджерами. "От, Петрович коли лаву відкривав, у липні до Одеси літав, а зараз, у січні, та на Сейшели". "От Васька БМВ купив, жирує, а що він робить у топменеджерах?" і т.і. Тобто. ви повинні почати боротися з глобальною нерівністю. Так, Коля та Петро тепер мають роботу, можливість утримувати сім'ю, і на травневі весело махнули до Туреччини та Єгипту. Але Васька на Бумері та Петрович на Сейшелах вам спати не дають.
Я вже писав, що якщо ви озирнетеся назад, то побачите, що років 20 тому в єдиному пориві всі "прогресивні" діячі боролися з бідністю. Але бідність, сволота така, покидає нас. Я говорю не про Юлькине "зубожиння", а про злидні, коли їси раз день у кращому випадку, і то у свята. Але біда, що "борців" як плісняви на сирі Рокфор. І їм також хочеться їсти не раз на день. Ось вони й витягли байку про "глобальну нерівність" і про те, що "1% контролює 90% ресурсів планети" (начебто ці ресурси належать всім, пффф).
Так, глобальна нерівність зростає, як і зменшується бідність. І якщо ви думаєте, що це не взаємозалежне, то ви ідіот. Виберіть одне: збільшення нерівності разом із подоланням злиднів, або зменшення нерівності разом із продукуванням злиднів. І мені потрібні докази: дивіться на СРСР, він це довів. Або на Венесуелу.
Спроба боротьби з "глобальною нерівністю" це спроба обернути назад досягнення людства і саме досягнення капіталізму. Капіталізм витягує третій і другий світ зі злиднів. Так, нам хотілося б швидше, щоб мешканці Мексики, України чи Філіппін жили як середньостатистичний американець чи голландець. Але так не буває, так не буде.
І саме на користь третього та другого світу заткнути пащу цвілі, яка бореться з "глобальною нерівністю", бо постраждають насамперед звичайно ж вони. Звичайно це не засмутить "шановних інтелектуалів" та лівих політиків, які зможуть возити гуманітарку та розкидати пайки голодним, відчуваючи свою моральну перевагу над світом. Їм навіть краще. А ось бідним не буде краще. Вони не мають "міжнародних симпозіумів", де роздають безкоштовні канапе і платять тисячі доларів, аби ти щось вякнув проти капіталізму.
Наш друг Владислав Притула