Віктор ющенко 3 й президент україни та помаранчева революція

REVALUATION III

Віктор Ющенко – 3-й президент України. Став президентом на хвилі масових акцій протестів, які пізніше назвуть «Помаранчевою революцією». Жоден лідер до нього не надихав українців так, як Ющенко. Проте за фазою "захоплення", неминуче йде фаза "розчарування". Очікування були гігантськими, тому зустріч з реальністю була аж занадто болючою. Яскраво це демонструють цифри: 52% у 2005 році проти 5,45% у 2010 році. Зараз персона 3-го президента викликає суперечливі відчуття, у переважної більшості це гірке розчарування. Але чи все так однозначно?

ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА

Віктор Ющенко перший Президент, чиї повноваження обмежили зміни до Конституції України. Президент втратив можливість прямо корегувати роботу Кабінету міністрів та впливати на політику Уряду. Саме відсутність єдності та злагодженої роботи між Урядом та Секретаріатом президента є однією з головних причин невдач. Прем’єр-міністром тоді була Юлія Володимирівна Тимошенко, яка вирізнялася амбітністю, роботою над посиленням власних позицій та відвертим популізмом. На цьому фоні виникали значні конфлікти, квінтесенцією, яких були гучні відставки та неспроможність втілювати потрібні реформи, серед який варто вирізнити спроби: адміністративної реформи (цю реформу можна назвати чорновим варіантом реформи адміністративно-територіального устрою 2014 р.) та податкової реформи внаслідок якої передбачалося встановлення оптимальних ставок податків зокрема, податок на прибуток мав бути 10% (зараз - 18%), ПДВ - 12% (зараз – 20%), а ПДФО - 12% (зараз 18%).

Важливим здобутком у сфері освіти було створення Центру оцінювання якості освіти та впровадження Зовнішнього незалежного оцінювання, яке дозволило, практично, нівелювати корупційну складову при вступі до ВНЗ та дати широкий доступ до вищої освіти. До впровадження ЗНО звичним явищем було хабарництво у керівництві навчальних закладів. Саме превентивні заходи у боротьбі з корупцією, при максимальному звужені простору для корупції є найефективнішим способом боротьби з цим явищем у розвинених країнах світу.

Саме за президенства Ющенка Україна почала розвивати справжні демократичні традиції та дистанціюватися від авторитарної політичної культури пострадянського простору. Упродовж цього 5-річного періоду активно культивувалася та зміцнювалася свобода слова та право на чесні вибори. Багато хто докоряє Ющенка тим, що він сприяв поверненню Віктора Януковича до влади, спочатку як прем’єр-міністра у 2006 році, і врешті як президента у 2010 році. Але варто зазначити, що Ющенко лише виконав свій конституційний обов’язок, коли подав на розгляд кандидатуру прем’єра парламенту. Демократичні норми вимагають дотримання закону навіть якщо це не відповідає особистим інтересам.

Варто відзначити, що значним недоліком була відсутність комплексного підходу до реформування судової системи та забезпечення чесного правосуддя.

У внутрішній політиці все було досить неоднозначно саме через перманентний конфлікт між Президентом та Урядом. Саме політичний компроміс став причиною стрімкого розвитку країн Центрально-Східної Європи, коли більшість життєво необхідних реформ впроваджувалися, у нас же вони гальмували в Уряді через системні розбіжності та небажання поступитися.
ЕКОНОМІКА

Окремо від внутрішньої політики варто розглянути економіку, тому що саме в цій сфері Ющенко залишив вагомий внесок задовго до того, як став президентом, адже він увів в обіг національну валюту – гривню, бувши головою НБУ. Він також знизив інфляцію з 10 тисяч відсотків до менше десяти відсотків і став першим прем’єр-міністром, який забезпечив вчасну сплату зарплат. Зміг вберегти українську економіку від значних наслідків дефолту у РФ у 1998 році.

Вступаючи на посаду президента прийняв Україну з бюджетом у 90 млрд. грн. залишаючи посаду у 2010 році державний бюджет становив 290 млрд. грн. За час президенства золотовалютні фонди зросли з 9 до 32 млрд. дол. Зовнішній борг скоротився на 17%. ВВП України зростав у середньому на 5 відсотків упродовж перших чотирьох років президентства.