Комунізм і марксизм мають бути засуджені як і нацизм
З показовим і чітким текстом, що комунізм і марксизм мають бути засудженими, як і нацизм, наш учаник Клубу авторів капіталіста Головецький Остап
Сучасні ліві, соціалісти й нео-марксисти намагаються «змити» з кров невинно убитих людей, яким не пощастило жити в комуністичних країнах. Багато з них вживає аргумент, що Сталін був диктатором й він викривив комунізм. Цікаво було б почути, як неонацисти й альтправі говорять, що їхня ідеологія «хороша», лише Гітлер її викривив. Ми, українці, добре відчули «смак» комунізму, тому ми маємо наголосити на тому, що від свого початку комунізм,
марксизм й соціалізм несуть лише одне - смерть.
Досліджуючи біографію й праці Карла Маркса й його ідейного товариша Фрідріха Енгельса, я натрапив на «прекрасні» статті й твердження. У 1849 році у газеті «Neue Rheinische Zeitung», редактором якої був Карл Маркс, виходить стаття Енгельса «Боротьба угорців». В цій статті один з ідеологів лівих ідеологій описує події революції 1848-1849 років в Австрійській імперії.
Енгельс розділяє всі народи на «революційні» і «контрреволюційні», які, на його думку, слід знищити, аби побудувати «комуністичний рай» на землі. Автор висловлює думку, що світова революція рано чи пізно переможе, а контрреволюційні народи, які є Völkerabfälle , що літературно перекладається як неповноцінні чи недонації, загинуть у цій війні.
В статті «Демократичний панславізм» того ж автора говориться про неповноцінність слов’ян та віднесення їх до націй контрреволюціонерів. В цій статті автор не соромлячись закидає угорцям, що ті не знищили хорват як етнос, адже вони, на думку Енгельса, є справжнім контрреволюційним народом. Важливо зазначити, що хорвати в результаті революції підтримали уряд Франца-Йосифа І й отримали певну автономію, що забезпечило продовження національного відродження. Чехів, словенців й словаків Енгельс також вважає неповноцінними, бо всіх їх успіхи - це є прямий вплив німецької культури. Енгельс пише, що прийде час помсти, коли «революційні народи» знищать всі «контрреволюційні». Автор зазначає, що це слід робити не заради Німеччини, а заради Революції. На думку, історика Джорджа Ватсона до відсталих Маркс й Енгельс, крім слов’ян, відносили також басків, бретонців, шотландських горців. Маркс вважав, що в цих народів нема капіталізму, вони функціонують, за його теорією, ще на стадії первісного суспільства з інститутами кланів й племен.
Принизливе ставлення до слов’ян, а саме, до балканських народів можна прочитати у статті «Британська політика» для New York Weekly Tribute. Маркс говорить: «Ця велетенська територія (Балкани) має нещастя бути населеною конгломератом різних рас та національностей, про які важко сказати, яка з них найбільш нездатна до прогресу та цивілізації…». Суть в цих твердженнях одна: вбивати відсталих, обмежувати в правах деякі народи виправдано, бо вони не гідні зрозуміти «геніальності» ідей класової боротьби. Це перший випадок в політичній історії людства, коли закликається знищувати цілі народи лише за надуманим принципом. Джордан Пітерсон у своїх дослідженнях пояснював, що аби виправдовувати вбивство багатьох людей достатньо знизити їх цінність як людини.
Попри все, ми не забуваємо, що комуністи закликали знищувати людей лише за їх народженням чи віднесенням до їхнього роду діяльності. Комунізм є злом, яке має бути засудженим, як і нацизм.
