Схоластика - рух, що відродив Європу
Один з найпопулярніших міфів в історії – це, мабуть, міф про «темне середньовіччя». Пише наш автор, чудовий юрист і історик - Головецький Остап.
Зазвичай, коли люди чують про середні віки, у їхній уяві з’являються такі твердження як: спалення відьом, віра у плоску землю (хоча як раз за таке ствердження у вас могли бути проблеми, адже кожен монах знав, що земля - шар, питання було в геліоцентризмі) чи спалення книг. Це кліше започаткували інтелектуали епохи Відродження, для яких Середні віки здавалися чимось диким у порівняні з античністю. Далі це твердження тиражувалося просвітниками, марксистами і деякими сучасними істориками. А як же було насправді?
Після падіння Західної Римської імперії в наслідок переселення народів, які знищили і тодішні індійську і китайську цивілізацію, всі наукові, філософські й правові твори зберігалися в монастирях, архівах великих соборів й сховищах Константинополя.
Варварська навала і темні віки, що та породила, яка у невіглаському нападі часто знищувала безцінні шедеври людства, нанесла важкого удару прогресу людства. Потреба у відновленні втрачених знань й відкритті нових виникла ще у період Каролінського відродження (IX-X).
На території Західної Європи відкривалися скрипторії, які переписували античні твори, школи, бібліотеки. Активну участь в цьому русі брали монахи бенедиктинці, а, наприклад, монах Алкуїн був на посаді, яку ми б назвали міністром освіти. Його перу належить робота під назвою «Propositiones ad Acuendos Juvenes», що є однією з найдавніших збірок математичних задач.
Результат діяльності був неоціненний: Європа ставала на рейки просвітництва.
Відродження заклало основи ще важливішому рух в європейській історії - схоластиці. Батьком цього руху вважається англійський монах Ансельм Кетерберійський. Йому належить вислів Credo ut intelligam, що дослівно значає: «Я вірю, тому я знаю й можу це зрозуміти». Рух активно вивчає науки, які були тоді відомі під назвою «Сім вільних наук». Їх вивчали у школах, а потім їх вивчення продовжувалося в університетах, які, до речі, активно створювалися в цей період. Перший університет відкрився в Болоньї у 1088 року.
Хрестові походи сприяли появі в Західній Європі арабських, єврейських й візантійських трактатів, що, в свою чергу, сприяло розвитку науки і, в першу чергу, філософії. Європейська цивілізація до того не бачила такого масштабу знань з часів Римської імперії. Ці всі обставини сприяли розвитку найпередовіших ідей того часу. Найвідомішим схоластом є Тома Аквінський, який отримав почесний титул doctor ecclesiae з приставкою Doctor Angelicus. Він був найвизначнішим та найвпливовішим мислителем в історії людства. Його вчення у обновленій формі є основою католицької віри.
Тома Аквінський написав багато найдетальніших праць з філософії, політології, теології, коментарі й критика видатних філософів. Праці Томи Аквінського зробили важливий крок у формуванні прав людини й обмеженості свавілля влади.
Томізм сприяв активному відродженню науки у Європі, наступники Аквіната розробили принцип достатньої доказовості, волюнтаризму й інших філософських й політично-правових течій. Без схоластики не можна говорите й про Відродження, бо саме інтерес схоластів до античності заклав основи відродження тих ідей.
