​​Більше державного регулювання богам державного регулювання

Просто і на практичних прикладах про економіку у нашій книзі.

Сезонне загострення популізму знову охопило кулуари Верховної Ради. Там група депутатів із "Слуг", "Довіри" та "Майбаху" вирішили відновити державне регулювання цін на харчові продукти, а саме цукор, борошно, вермішель, молоко, хліб, яйця, курячу тушку, мінеральну воду, вершкове масло, соняшникову олію. Регулювання цін на ці товари було скасоване у 2017 році.

Автори закону пропонують обмежити націнку 15% від відпускної ціни виробника. Не треба бути досвіченим економістом, щоб розуміти, що гроші з повітря не з'являються, і "зекономлені" населенням гривні означають недоотримані виробниками кошти, які можна було б вкласти у виробництво та створення робочих місць.

У 2017 всі пророкували різкий злет цін на харчові продукти, проте катастрофи не сталося. Досі ціни коливаються у залежності від кон'юнктури на українському та світових ринках. Іноді вони різко зростають, іноді спадають. Коли є високий попит на нашу продукцію (соняшникову олію, наприклад) і обмежена пропозиція, її ціни у валюті злітають до небес, збільшуючи при цьому наш експорт, що своєю чергою приносить нам іноземну валюту, яку можна інвестувати у виробництво, інфраструктуру, армію. Звичайно, що при цьому підвищиться ціна на цей товар і в Україні, але це означатиме, що вам тимчасово треба перерозподілити витрати, якщо ви хочете, щоб ваша країна і ви заробили більше.

Державне регулювання цін, як і будь-яке державне втручання, створює корупційні ризики. Парадокс, але ви можете переплачувати через нього, оскільки виробники, особливо "великі" гравці, що тісно зв'язані з держапаратом, можуть затверджувати ціну із запасом зростання на квартал чи пів року, щоб не переузгоджувати її у разі падіння реальної, в результаті чого ви не "економите", а навпаки переплачуєте, а різниця йде у кишеню чиновника та місцевого латифундиста.