Комунізм несе терор бідність і робить людей сикстильйонерами
Ми не раз говорили, що комунізм не працює. За собою несе терор, бідність, голодомори. А ще робить людей сикстильйонерами. Так, не мільйонерами, не трильйонерами, не квардильйонерами чи квардиліардерами, а сисктиліонерами! Так відбулось в Угорщині в 1945-46 рр.
Гіперінфляція, як і ампутація при гангрені, може бути й болючим та з одного боку ефективним інструментом. Тіки не забувайте, що ви собі відріжете ногу, чи руку, чи ще щось відріжете.. Так поступила й Угорщина під тиском комуністів після другої світової війни. Країна мала вибір довго лікувати хвору кінцівку, але мати як наслідок здоровий організм, чи відрубати її аби не дивлячись на стан організму, він міг пошвидше отямитися і йти в ГУЛАГ на роботи.
Угорщина після війни отримала руйнацію половини промислових потужностей. 80% залізних доріг були або вивезені німцями, або вилучені совітами у якості репарацій. Під час війни вони теж активно брали борг аби підтримати військові зусилля нацистської Німеччини, але Німеччина ніколи не платила за вироблені товари. Отже, країна як і Веймарська Республіка, мала колосальні борги, але на відміну від неї ще й вщент зруйновану економіку. Та ще й репарації у 25-25% бюджету.
На кредитну грошову політику Угорщини сильно впливали совіти, які й вирішили за яким рецептом буде лікуватися економіка. Угорські центральні банкіри попереджали, що друкування грошей для оплати рахунків не закінчиться добре, але совіти мали іншу думку. Такі речі, як доходи угорців, середній клас, національний капітал країни їх не турбував.
Замість того, щоб намагатися придушити інфляцію, тимчасово зменшуючи пропозицію грошей і підвищуючи процентні ставки — політику, яка б обтяжувала і без того депресивну економіку, угорський уряд увімкнув грошовий верстат. Він позичав гроші банкам за низькими ставками, які потім позичали гроші компаніям. Споживчі кредити роздавалися через найнятих державою службовців. Країна просто наводнилася грошима. Ціни росли так швидко, що не було сенсу навіть збирати податки - це перестали робити.
У наслідку інфляції реальна заробітна плата впала більш ніж на 80%. Прівєт пролєтарій, комуністи прийшли. І хоча робітники мали роботу (в Гулазі теж), гіперінфляція їх загнала в бідність. Кредитори були знищені. Але виробництво відновилося, і до серпня 1946 року пенг був замінений форинтом, який Угорщина використовує й донині.
Тож чи досягла інфляція мети стимулювання виробництва? Гіперінфляція дійсно підвищила промислові потужності Угорщини, відновила рух залізниць і замінила більшу частину капіталу. Однак робітники втратили 80% заробітної плати, а кредиторів було знищено
Щодня ціни зростали на 207% та подвоювалися кожні 15 годин. Те, що коштувало 379 пенго у вересні 1945 року 1 трильйон трильйонів пенгів до 22 липня 1946 року. До війни, в березні 1941 року, за 5 пенгів давали долар США, до червня 1944 року було 33 пенго за долар США, а в серпні 1945 року, коли почалася справжня гіперінфляція, було вже 1320 пенго за долар США. До липня 1946 року — 460 трильйонів. Ходили купюри номіналом 100 квінтиліонів, тобто 1 з 20ма нулями.
Гроші валялися на вулицях, ними підпалювали цигарки
Отже, значне руйнування економіки при стабільній грошовій масі вже почало інфляцію в країні. Посилилась вона з вмиканням грошового верстата. Що відновила виробничі потужності коштом значного збідніння населення.
Дивіться у нашому відео, до чого призвели спроби просто надрукувати гроші.