Мова формується століттями і відображає психологію людей

​​Мова – це не просто засіб комунікації, передачі знань. Вона формується сторіччями від впливом різних факторів і відображає сформовану ними психологію людей. У одній мові може бути безліч слів, що характеризують різні відтінки синього кольору, в іншій — сотні слів для опису різних смаків. Мова – це наша спадщина, вона не продається. Ми, попри вікові заборони, змогли зберегти свою мову, а тому задача нашої держави – зберігати та розвивати її.

У питанні збереження та відродження своєї мови Україна не є унікальною. Історія знає ще один приклад того, як вдалося повернути народ до джерел, до своєї спадщини. Це приклад Ізраїлю. Хоч і іврит ніхто не забороняв, проте ця мова стала мертвою. На неї, як на латині, ніхто не спілкувався, лише вивчали тексти. Проте її відродження стало однією з цеглинок у побудові сучасної єврейської держави, і без нього її просто не було б.

У ХІХ сторіччі формується єврейський національний рух - сіонізм, що виступає за побудову нової єврейської держави у Палестині. Створити державу - не проблема. Але хто буде її населяти? Сіоністи активно міркували над цим. Вони розуміли, що євреї, що просто переїдуть з Європи у землю своїх предків, будуть і далі носити цей специфічний менталітет жертви, тєрпіл, сформований за тисячоліття переслідувань. А для побудови нової держави у пустелі потрібні були ініціативні люди, що здатні до боротьби.

Яка культура була мейнстрімом серед євреїв у той момент? Так званий “їдиш-кайт”, європейська єврейська культура малих містечок. І хоч вона зачаровує своєю душевністю, але там немає нічого про героїчні звитяги предків, що боролися за незалежність, приносили нове у цей світ. Сіоністи розуміли, що необхідно духовно зв’язати сучасних євреїв з їх минулим, де вони були і хоробрими завойовниками, і старанними землеробами, щоб вони надихнулися на нові досягнення та перестали бути постійними жертвами. Одним з першим, хто прийшов до цієї думки, простий єврейський хлопчик з білоруського села, що звався Лейзер-Іцхок Перельман. Він захопився безпрецедентною ідеєю відродження івриту як живої, розмовної мови, мови нового вільного, сильного та свідомого єврея. На його думку, відроджений іврит мав стати не лише тим, що пов’язує євреїв з їхнім славним минулим, формує з дитинства у ньому вільну, сильну, незалежну людину, а не постійну жертву, а і засобом консолідації розпорошених по різних країнах діаспор. Євреї в Іспанії говорили на ладіно, у Німеччині на ідиш, всюди була якась своя говірка. Необхідно було не лише повернути народ до своєї істинного коріння, а і консолідувати розпорошену по всьому світу діаспору. Тільки так можна було б об’єднати зусилля і почати розбудову нової держави.

Історію про відчайдушну боротьбу Лейзера-Іцхока Перельмана та її наслідки ви зможете переглянувши наше відео по цій темі.