​​Міф про "велике" радянське машинобудування спростовано?

Усі ми могли чути про "легендарні" радянські автомобілі та заводи машинобудування, які не вдалося зберегти пострадянським країнам через "клятий" капіталізм.

Та чи насправді совєти могли похвалитися гарними автомобілями? Навряд чи.

Факт у тому, що найбільша держава світу на той час і одна з провідних за населенням хронічно відставала не тільки від буржуазних ворогів Заходу, а й від більшості хоча б більш-менш розвинутих країн світу.

Усі ви, мабуть, чули про сумнозвісну якість радянського автопрому та дешевенький плагіат у мало не кожної моделі авто з іноземних аналогів.

Так ще й за "кількістю", що йому в інших сферах хоча б якось вдавалося, совку випередити нікого не вдалося. Навіть показники Заходу часів, коли його ще й не існувало.

Тільки уявіть! Радянському союзу ніколи за свою історію не вдалося виробити автомобілів більше, ніж компанія Ford у 1922 році, тобто близько 1,5 мільйона.

Навіть на піку в 1991 році автомобілізація СССР не досягла показника США 1918 року.

Тому як совок розвалився. Навіть у не багатих пострадянських країнах побачили, що у цивілізованому світі нормальне авто давно не розкіш, а буденність. І країни наповнили дешеві вживані іномарки, радянський автопром з якими зрівнятися не міг, ні за ціною, ні за якістю.

Це і стало моментом, коли "велике радянське машинобудування" було приречене на загибель. Адже "великого", окрім лозунгів, у ньому нічого не було.

Сьогодні ж автомобілізація в Україні перевищує 250 авто на тисячу населення і вона активно росте.

Вивчати економіку з нашою книгою "Що потрібно знати українцям про економіку" просто і практично, спробуйте.