Іспанська колонізація відрізняється від голлівудських фільмів

​​Багато хто надивившись голлівудських фільмів про відчайдушних англійських піратів уявляє собі іспанську колонізацію регіону як тотальне винищення індіанців і жорстоку католицьку інквізицію.

Але, історична правда дещо відрізняється від екранізації романів. Іспанія тих часів не мала великої кількості населення аби заселити такий величезний континент, а першими колоністами були безземельні чоловіки.

Так майже всі конкістадори поодружувалися на індіанках. Донька Монтесуми за свого довгого життя була заміжня за 3 конкістадорами, Пісаро одружився на сестрі імператора інків, Альварадо на гватемальській принцесі.

До Першої Світової війни більшість населення Латинської Америки були метисами, лише масове прибуття європейських мігрантів дещо змінило расову структуру цих суспільств.

Іспано-індіанські аристократичні родини банально продовжували користуватися традиційними для регіону методами господарювання. Та ж сама «міта тобто обов’якові безоплатні державні роботи продовжували використовуватись іспанцями аж до 19 сторіччя.

Крім того, іспанці натрапили на цінні метали – золото і срібло. Тому місцеве населення здебільшого використовувалось у якості кріпосних, через систему так званої «енком’єнди», де вони зазвичай не мали ані політичних, ані економічних прав.

Що більш важливо – ані колоніальні еліти, ані поневолене місцеве населення не мало стимулів для економічного розвитку і перебудування суспільства. Індустріалізація поширена в країнах Європи, обійшла стороною Латинську Америку. Суспільні інститути залишались нерозвиненими, індіанські селяни продовжували вести общинний екстенсивний спосіб господарювання.

А відсталість самої Іспанії у 17-19 сторіччях у питаннях суспільного розвитку, розбудови інфраструктури, економічній думці прямо відбивалась і на її заокеанських колоніях.

Більше у нашому відео про те, чому в Латинській Америці стільки лівих.