Отже Росія просить Китай про військову та економічну допомогу, бо «вєлікая і могучая» загрузла в боях в Україні.

Зараз би не став давати прогнози щодо дій Китаю.

Китаю вкрай невигідний великий військовий конфлікт в Європі і погіршення відносин з ЄС, що вдарить по його економіці. Без ЄС усі ці шовкові шляхи до дупи, тобто це фактично поховати свій стратегічний план.

Думаю в Пекіні зараз дуже злі на Кремль, бо вважають, що Путін їх надурив, коли запевнив про «швидку операцію в Україні», які вони за її результатами з Китаєм мали розіграти перед Заходом в стилі тактики доконаних фактів. Китай мав пом‘якшити певний санкційний тиск (вони явно не очікували такий масштаб тиску), а потім вийти на розмову з позиції того, що Україна пала, треба з цим змиритись і виходити з дипломатичного глухого кута.

Але це все пішло коту під хвіст, і такий розвиток подій не входив в плани Пекіна, який не збирається ані вивозити на своїх плечах всю економіку (а тепер ще і мілітарку) Росії, ані вступати в холодну війну проти ЄС (які вони давно намагаються перетягнути на свою сторону у протистоянні зі США).

З іншої сторони, Китаю вигідний тліючий конфлікт між США та Росією (відволікає США від тихоокеанського регіону) та погіршення економіки Росії, яке штовхатиме її в усе більшу залежність від Китаю. Якщо послати зараз Москву вслід за російським військовим кораблем, це може створити ряд проблем, наприклад швидке (умовно швидке) падіння режиму в Москві і дрейф його знову до Заходу.

У Китаю зараз є ряд опцій, які можуть як полегшити життя Заходу і нам у протистояння Росії, так і навпаки ускладнити (це і економічний блок, це і «нафтове питання», це і поставки зброї Росії).

Що обере Китай? Не виключаю, що він обере використання опцій ситуативно в залежності від своїх прагматичних інтересів, наприклад допоможе США в ряді треків, а з іншої підтримає Росію по ряду питань. І з тих, і з тих вичавить по максимуму на свою користь.