До війни ми чули багато думок про те, як через напад росії в Україні почнеться повний колапс і зруйнується економіка.
Та економіка не тільки не зруйнувалася, а й продемонструвала небачену стійкість, куди більшу, ніж має економіка країни-окупанта.
На всіх територіях під контролем України продовжують працювати підприємства, логістика, постачаються товари. В воєнному Києві, за кілька десятків кілометрів від якого російські війська, де щодня падають ворожі ракети і бомби, асортимент товарів у крамницях більший, ніж нині в мирній москві.
Продовжує працювати і державна фінансова система. Стабільно здійснюються усі виплати.
То ж у чому секрет успіху української економіки?
Ми вирішили перелічити ключові фактори.
▶️ Перший і, мабуть, найважливіший — це надзвичайна гнучкість та клієнтоорієнтованість українського бізнесу. Він швидко пристосувався до умов війни навіть ще до того, як уряд задіяв перші кроки. Неймовірно як нашим підприємствам вдалося в короткі проміжки часу знайти нові логічтичні канали, налагодити свою роботу й залучитися до фінансування, поставок для війська та виконання соціально-економічних завдань.
▶️ Другий — це влучні дії нашої влади. Уряду вдалося успішно поєднати потужну лібералізацію для бізнесу та фінансової сфери, необхідні регулятивні обмеження воєнної економіки, соціальну складову і державну підтримку підприємництва. Наприклад, вони впровадили обмеження на націнку для соціально значущих товарів, але водночас значно спростили ведення бізнесу, знизили податки та дали гарні кредитні гарантії.
▶️ Третій — це міжнародна підтримка. В умовах, коли економіка працює передусім на армію, нас потрібно чимось закривати інші потреби. Тут нам на руку зійшла міжнародна консолідація навколо України. За місяць війни уряду вдалося залучити мільярди доларів допомоги. При чому гроші та гуманітарні вантажі, на відміну від зброї, нам дають не тільки країни з чіткою проукраїнською позицією, а й з більш м'якими поглядами. Бо усі усвідомили злочинність дій рф, та не всі готові на сміливі кроки для їх припинення.
Можливо, прогнози про значне падіння ВВП і правдиві. Але під час війни не так важлива фінансова оцінка спроможностей, об'єми виробництва чи експорту. Куди важливіше ступінь консолідації економіки, координації різних підприємств та галузей для досягнення національно значущих цілей.
І тут ми зіграли на найвищому рівні. Що дає стійке переконання, що наша економіка та фінансова система мають гідне майбутнє.
