Українці атакували північний ірпінь і витіснили росіян

Друга частина:

Північний напрямок

Загалом, немає жодних ознак російського виходу. Ніхто з 35-ї та 36-ї загальновійськові армії не «їдуть додому»: підрозділи переміщуються. Останні два дні українці продовжували рухатися вперед. 29-го вони атакували північний Ірпінь з трьох напрямків і витіснили решту росіян із північної частини міста, а також сіл Світильня, Гребельки та Плоске. Напади на Бучу та Гостомель мали або диверсійний характер, або не настільки успішні.

Північно-Східний напрямок

Використовуючи Ніжин як базу, 1-а українська бронетанкова бригада звільнила село Слобода на південь від Чернігова: можливо, на даний момент вона звільнила й село Ягідне, що на трасі М01, на південь від міста; але підтвердження цьому немає, і місто де-факто залишається в облозі та під постійними авіаударами та артилерійськими обстрілами.

Далі на південь ситуація починає прояснюватися. Українці звільнили Нову Басань, таким чином змусивши 2гу гвардійську загально військову армію відійти в пагорби та ліси на північ від траси H07, де намагається створити нову 70-кілометрову лінію фронту приблизно по лінії Богданівка — Козацьке. Немає жодних повідомлень про ситуацію далі на схід, аж від Н07 до Конотопа, що змушує мене думати, що «там щось відбувається»: було б доречно, тоді такий український крок змусить повністю витінсити 2-у загальновійськову по М02 назад до Росії.

На Сумщині лінія фронту стабілізувалася на північ від Н07, на північ та північний схід від міста. Село Краснопілля, що далі на схід, міцно під контролем України. Українські операції в цьому районі, схоже, зосереджені на 93-му меху з кількома піхотними та моторизованими батальйонами підтримки. Поки що ці сили протистоять лише п’яти БТРГ 2 гвардійської: усі інші підрозділи 1-ї гвардійської танкової армії, схоже, виведені з України в район Курська, в Росію. Замість 1-ї ГТА росіяни зараз все частіше розгортають підрозділи, що складаються з військ, набраних на Донбасі. Декілька вже були вбиті або захоплені в полон.

Харків залишається під запеклими артилерійськими обстрілами: з 1 березня оборонці нарахували 180 залпів з реактивних систем залпового вогню БМ-21 «Град», а лише 30 березня — 39 артилерійських ударів. При цьому російські сухопутні війська не атакують місто. Навпаки, саме український 92-й механік контратакує їх — навіть якщо не так далеко на південний схід, як я зрозумів (і повідомив), три дні тому. Замість цього в районі Гусарівки він вразив зосередження трьох російських БТРГ — у тому числі один із 59-го танкового полку та два з 138-ї мотострілецької бригади — і той у районі між Малою Роганню та Вільхівцями, безпосередньо на схід від Харкова, між 25 і 28 березня. Підкріплена елементами територіальної оборони, 92-а знищила всі три БТРГ, захопила їхні штаби з повною документацією та засобами зв’язку, а також близько 60 вцілілих. При цьому 6-а загальновійськова втратила близько половини своїх БТГ, а українці закріпили всю трасу М03 від Харкова до Чугуєва.