Бізнесмен білязе розмірковує про малий бізнес в україні
Наш друг і партнер, економіст і бізнесмен Олексій Білязе розмірковує над роллю, місцем і майбутнім малого і середнього бізнесу в Україні. Вкінці буде пропозиція для розміркування. Даний опис стане частиною політики відновлення української економіки одної з міжнародних програм.
Під впливом соціально-економічних обставин в Україні ще у 2014 р. почалося формування унікальної соціально-економічної ініціативи: волонтерства. Зусиллями цієї ініціативи у 2014-2015 рр. був пом’якшений вплив руйнації до 15% економіки внаслідок бойових дій на сході країни та були вирішені різноманітні соціально-економічні питання близько 2 млн переміщених осіб.
Зараз в Україні діє унікальна децентралізована мережа активних громадян, які без жодної вертикальної інтеграції та без якихось вказівок від вищої ланки ієрархії здатні акумулювати кошти на кричущі потреби та використовувати їх найефективнішим способом.
Відносини в цій мережі характеризуються безпрецедентно високим рівнем взаємної довіри, а учасники мережі – безпрецедентно високою мотивацією. Історія людства майже не має аналогів схожої згуртованості та зосередженості.
Ця мережа дуже швидко розповсюджує інформацію, і що особливо важливо – її представники дуже вдячні донаторам та особам, що надають фінансування. Ця мережа в змозі дати таку кількість якісних контактів з цільовою аудиторією, яку не дасть професійні медіа. Ба більше: зараз навіть професійні медіа перехоплюють інформаційні тренди з цієї мережі.
База волонтерства в України – малий і середній бізнес, більшість представників якого – це ще й політично та соціально активні громадяни. Саме під тиском МСБ відбулася значна частина реформ у 2015-2021 рр. За даними офіційної статистики, ФОП в Україні – це 2 млн осіб, які створюють ще 4-5 робочих місць.
За різними опитуваннями, основна проблема ФОП та МСБ – це складний доступ до капіталу та фінансування. В минулі роки цю проблему суттєвою називали до 60% ФОП та МСБ. Досліджень у 2022 р. ще не було. Ця проблема особливо гостро була відчутна під час рецесії, викликаної карантинними обмеженнями у 2020 р., але вже у 2021 р. внаслідок відновлення економіки кількість ФОП зросла навіть у порівнянні з чисельністю ще до карантину.
Українська влада спробувала спростити доступ до капіталу для підприємців за допомогою програми «5-7-9», коли підприємці мали змогу отримати пільгові кредити в державних банках за спрощеною процедурою. Натомість програма не дала очікуваного результату внаслідок того, що не ніяк не послабила ключову перепону доступу до фінансування: відсутність застави.
Більшість українських підприємців має лише власне майно: житло або автівку, яке й використовується в якості залогу. Це може бути рішенням для отримання першого кредиту, але коли потрібен новий кредит для розширення бізнесу – ця застава не може бути використаний.
Міграція 3-4 млн українців із зони бойових дій в безпечні регіони лише підвищила попит на капітал.
По перше, підприємці, що виїхали, здебільшого втратили свої основні фонди, та зараз вже не мають можливості віддати у залог власне майно. Відтак, відновлення їх діяльності та потребують грантів або бланкових кредитів.
По-друге, суттєва частка колишніх найманих працівників, під тиском обставин та опинившись в новому місті, де здебільшого не має достатніх робочих місць, планує спробувати розпочати свою власну справу.
Медицина. Медична реформа дозволила українським лікарям працювати в статусі підприємців. Здебільшого це стоматологічні послуги, діагностика або естетична медицина. Ці лікарі потребують кошти на придбання обладнання, організацію робочого місця – кабінету, та інколи – на поповнення обігових коштів. Кожний підприємець-лікар створює ще 1,5 – 2 робочих місяці: робоче місце медсестрі-помічнику та робоче місце для адміністратора на пів ставки (два-три лікаря часто працюють у сусідніх кабінетах та наймають адміністратора у складчину).
