26 років тому російські окупанти вбили Джохара Дудаєва, справжнього лідера чеченців, бойового генерала, людина честі.
Саме життя Джохара Дудаєва є виявом боротьби. Через те що його предків вислали в 1944 совки, йому було заборонено шлях у пілоти, але завдяки свого характеру він добився аудієнції в Дмитра Язова, який дав йому дозвіл на навчання в авіаційній академії. В Афганістані, Дудаєв проявив себе як хороший організатор. У 1987 році його було підвищено до звання генерал й призначено командувачем ескадрилії стратегічних бомбардувальників у Тарту. Перебуваючи на службі в Естонії, він вивчає естонську. Цей епізод є показовим, щодо його освіченості й поваги до місцевого населення. Вже під час проголошення відновлення незалежності парламентом Естонії Дудаєв проігнорував наказ радянського керівництва на блокування естонського телебачення та недопущення відновлення незалежності Естонії. Замість того він направив туди польову кухню.
У 1990-х чеченців починають процес національного відродження, генерал-майор ВПС СРСР Дудаєв обирають в національне зібрання, а з часом він стає голосом свого народу. У вересні 1991 року він стає президентом республіки й проголошує незалежність держави 1 листопада. Росія не хотіла допустити параду суверенітетів на своїй території, тому придушувала їх будь-якими способами. З Чечнею ситуація вийшла складнішою. Місцеве населення було доволі свідоме й готове захищати свої землі. Єльцин у 1994 році вирішив розв'язати чеченське питання силою. Його міністр оборони обіцяє взяти Грозний полком десанту. Усі ми знаємо чим закінчилася даний задум. "Нова" росія відчула на собі гнів вільного народу.
Командування РФ розглядало 2 варіанти розправи з Джохарем Дудаєвим: 1) Провести переговори з ним, підкупити й потім ліквідувати на чужині. 2) Ліквідувати на території Ічкерії. На переговори з Дудаєвим відправили відомого тоді російського бізнесмена Костянтина Борового. Боровий запропонував президенту Ічкерії паспорт Йорданії й вільний прохід до королівства. Джохар у відповідь сказав, щоб російський емісар запхав той паспорт в одне місце, тому хто його вручив. Почалася операція з убивства Дудаєва.
Росіяни здійснили 3 спроби вбивства. Першим його мав убити снайпер, але він промахнувся. Другий раз була спроба підірвати "дев'ятку" начинену тротилом, коли буде проїжджати кортеж президента. Під час даної спроби був убитий міністр внутрішніх справ Чечні, але президент залишився цілий. Були спроби вбити його за допомогою сексотів, але чеченці з легкістю їх розкушували.
ФСБ вдалося дізнатися важливу деталь, що Дудаєв користується супутниковим телефоном. Для визначення сигналу телефону, русня збудувала спеціальну станцію, яка обійшлася їм у півмільйона доларів. Тепер діло було за технікою.
21 квітня 1996 року російські спецслужби запеленгували сигнал від супутникового телефону Дудаєва в районі села Гехі-чу за 30 км від Грозного. У повітря було піднято 2 фронтових бомбардувальники Су-24 з ракетами виробництва, що самонаводяться на сигнал телефону. Імовірно, Дудаєв був убитий ударом ракети прямо під час телефонної розмови з депутатом Держдуми Костянтином Боровим.
Через чотири місяці після смерті між російською федерацією та Чеченською республікою Ічкерією було підписано, так звані, Хасавюртовські угоди, які призвели до закінчення російсько-чеченської війни й виводу федеральних військ з території республіки. Після смерті Дудаєва у владі республіки збільшився ухил у релігійну сторону. До влади в Ічкерії прийшли прихильники вакхабізму, які перевели чеченський національно-визвольний рух на рівень ісламського тероризму й фундаменталізму.
Джохар Дудаєв був інтелігентом, освіченою людиною і патріотом своєї землі. Його образ контрастує з чинним сатрапом путіна на ім'я Рамзан Кадиров, якого не назвеш навіть адекватним. Дудаєв показав світу, що народ, який бореться за свободу може перемагати навіть найсильніших ворогів. Зараз ми боремося за нашу свободу й Європа нам допомагає невідмінно від маленької Чечні 90х. Ми віримо, що Ічкерія буде вільною!