Шольц повільно діє як лідер через страх втягнутися в війну

Але він лідерства не дав. Або, принаймні, у нього воно дуже повільне. Чи через те, що він стурбований тим, що Німеччина буде все далі і далі втягуватися у війну?

Як би там не було, стало ясно, що люди Шольца гальмують всюди, де це можливо. У грудні Шольц призначив генерала Бундесверу очолити новий підрозділ з боротьби з коронавірусом у канцелярії. Це послало сильний сигнал, що боротьба з пандемією буде його головним пріоритетом. Чому ж тоді він не призначив спеціального представника з питань поставок зброї в Україну? Чому немає «кризового саміту в канцелярії», якого вимагає Андрій Мельник, доволі недипломатичний посол України в Німеччині?

Натомість, через вісім тижнів після його сильного виступу в Бундестазі, канцлер показує повну невдачу з огляду на українське питання. Надані списки озброєнь під суворим замком. Якщо ви хочете бачити їх як депутат у відділі захисту секретів у Бундестазі, вам потрібно попередньо здати свій мобільний телефон і цифровий годинник. Публікація їх змісту є злочином.

Інші країни набагато відкритіші щодо своєї військової допомоги, і Німеччина також могла б набрати бали, будучи менш непрозорою. Німці підтримують Україну масовою фінансовою допомогою, і навіть якщо вони поки що не постачають до Києва важкого озброєння, інша допомога на озброєння не така мізерна, як це змальовують публічно. Наприклад, Словаччина змогла поставити зенітну техніку в Україну лише тому, що Бундесвер перемістив туди системи Patriot як компенсацію.

Присутня достатня частка самозаспокоєння, ніби не було жодних скарг зі Східної Європи, жодних негативних газетних редакцій чи жодних критично налаштованих парламентарів. У наближених до канцлера складається враження, що все йде за планом, що все продумано стратегічно. Це як у паралельному всесвіті. Самокритика? Можна забути про неї. «Я вражений тим, що багато людей зробили швидкий пошук у Google і раптом стали експертами зі зброї», — сказав Шольц, злегка відкидаючи заклики щодо поставок важкої зброї.