Бербок підтримувала відмову від постачання зброї в україну

У МЗС нічого і чути не хотіли про цей аргумент. "Є лише одне рішення, і воно називається дипломатією", - сказала Бербок у Бундестазі в середині січня. Навіть наприкінці січня, коли заклики щодо поставки зброї вже стали гучнішими, вона і далі підтримувала відмову. Якщо розвертати зовнішньополітичний курс на 180 градусів, то це треба робити з повним усвідомленням наслідків. І перш за все, це не повинно закривати двері для деескалації, які саме в цей момент дещо відкриваються», – сказала вона в парламенті. «Хто говорить, той не стріляє.» Отже: ніякої зброї для України, і так повинно залишитися.

Лише вторгнення 24 лютого призвело до переосмислення – правда, не відразу. Щоб стимулювати зміну позиції, міністерству Хабека спочатку довелося застосовувати тиск. Так принаймні виглядало.

У п’ятницю, після російського вторгнення, держсекретар Гіголд надіслав листа задіяним міністерствам, в яких висловлювався за поставки зброї. Для виправдання він процитував статтю 51 Статуту ООН, згідно з якою держави, що постаждали від агресії, мають право на самооборону – у цьому випадку Німеччина також могла б постачати Україні зброю, сказав Гігольд. Бербок все ще вагалася, але вже в суботу вранці вона передумала. І настільки фундаментально, що це викликало подив у Міністерстві закордонних прав Німеччини.

В першу чергу, вона зняла заборону Німеччини щодо поставок в Україну старих зразків озброєння НДР, які уряд досі блокував.Німеччина, як колишній власник, мала схвалити передачу артилерійських знарядь, які замовила Естонія кілька років тому. Бербок дала згоду, перше табу впало. В цю історичну суботу міністерка закордонних справ навіть сама виступила як рушій змін.