Зелені ніколи не були пацифістами каже губерт клейнерт

«Зелені в цілому ніколи не були пацифістами. Наприклад, я ніколи не думав, навіть у молодому віці, що можна було перемогти Гітлера білими прапорами і теплими словами».
Губерт Клейнерт

Хабек не перший зелений міністр, який піддавався таким атакам. Зелені та війна – це довга історія.

Партія має міцне коріння в русі за мир і екологію сімдесятих років. Обидві течії могли б об’єднатися за девізом: Ми боїмося ядерної смерті. Хтось протестував проти ядерного арсеналу, хтось проти атомних електростанцій, більшість - проти того і того.

За пацифізм на перших порах виступала Петра Келлі, яка у 1980 році разом з іншими заснувала партію Зелених і була однією із великих борчинь проти озброєння НАТО. Проте виступати проти ядерної зброї не означає з усіх причин відкидати насильство в цілому.

Йошка Фішер, який пізніше став міністром закордонних справ побився з поліцейським у Франкфурті ще у юному віці. Том Кенігс, який пізніше став уповноваженим федерального уряду з прав людини, ще в молоді роки пожертвував свою спадщину В’єтконгу [Національний фронт визволення Південного В'єтнаму - ред.] для боротьби проти США у В’єтнамі. Ліга комуністів Західної Німеччини (KBW) підтримувала збройні рухи за свободу в усьому світі, зокрема режим Пола Пота в Камбоджі, який несе відповідальність за геноцид власного народу. Він теж повинен це знати, колись він був у KBW.

Рейнхард Бютікофер, Ральф Фюкс і Вінфрід Кречманн перейшли звідти в партію Зелених і зробили там кар'єру. Багато лівих на той час, як правило, виступали проти зброї, що належить НАТО, зокрема Сполученим Штатам.