Польща святкує день конституції 3 травня
Сьогодні в союзній нам і братній Польщі святкують День коституції 3 травня 1791 року. Ця конституція була однією з перших демократичних документів такого типу в Європі.
Обставини, які заставили Речь Посполиту прийняти даний документ були доволі важкими. «Шляхетна демократія» XVI-XVII, яка була ефективна на початку існування Республіки Обох народів, тепер у другій половині XVIII століття негативно й шкідливо впливала на існування держави. Принцип «Liberum veto», який дозволяв завалити будь-яке голосування, навіть надважливе. Цим правом користувалися в основному заможні магнати, які були проти змін і сусідні держави, яким потрібна була слабка Річь Посполита. Найбільш зацікавленою у слабкості Польщі-Литви була Російська імперія, яка давно зазахіла на її східні землі.
Польський король Станісла ІІ Август з роду Понятовських зрозумів необхідність реформ після І поділу його держави. Шлях до оновлення держави був важкий. Треба було долати багато юридичних перепон, які створювалися ворогами польсько-литовської держави. Можливість конституційної реформи з'явилася під час Чотирирічного сейму 1788—1792 років, який було відкрито за участю 181 депутата. Відповідно до преамбули Конституції, з 1790 року кількість парламентеріїв збільшилася на 171, майже вдвічі. Другого дня своєї роботи сейм став конфедеративним, що дозволило парламенту уникнути дії liberum veto. На користь реформістів складалися актуальні обставини світової політики: Росія та Австрія перебували у стані війни з Османською імперією, причому Росія одночасно воювала зі Швецією. Новий альянс із Пруссією мав захистити польсько-литовську державу від російської інтервенції, і король Станіслав II Август зблизився з реформістами з Патріотичної партії.
Проект Конституції було складено самим королем за участі Ігнація Потоцького, Гуго Коллонтая та інших діячів-реформістів. Прийнято вважати, що король став автором основних положень, Коллонтай надав акту остаточний вид. Станіслав II Август хотів, щоб держава стала конституційною монархією з характерними рисами британської моделі — сильним центральним урядом, який би спирався на сильного монарха. Потоцький хотів бачити найсильнішою гілкою влади законодавчу — сейм. Коллонтай ж мріяв про «ніжну», ненасильницьку революцію, яка надасть електоральні права всім станам.
Запропоновані зміни негативно сприйняли консерваторами чи то вірніше назвати агентами Санкт-Петербурга, зокрема, Гетьманською партією. Зазнаючи погрози насильства з боку опонентів, прихильники проекту Конституції почали обговорювати акт на два дні раніше, коли їхні противники перебували на великодніх канікулах. Отже, дебати та подальше прийняття Конституції було здійснено у формі державного квазіперевороту. Опоненти реформи не отримали жодних повідомлень, тоді як її прибічники було запрошено на процедуру таємно. Королівська гвардія під командуванням племінника Станіслава II, Юзефа, покликана захистити прийняття Конституції, була розміщена поблизу Королівського палацу, де засідав сейм. 3 травня на зборах сейму були присутні 182 депутати - майже половина від загального їх числа. Після того, як акт був зачитаний і прийнятий переважною більшістю голосів, натовп, що зібрався навколо будівлі, аплодував і підтримував законотворців. Наступного дня невелика група депутатів подала протест, проте 5 травня питання було вирішено остаточно, а апеляція опонентів була відкинута Конституційною Депутацією. Вперше за все XVIII століття у Речі Посполитій було видано конституційний акт, затверджений без втручання іноземних держав. Більшість підданих сприйняли позитивно ухвалення даного акту.
Конституція ввела політичне урівняння прав міщан і шляхти, а також поставила селян під захист закону, таким чином пом'якшуючи найгірші зловживання панщини. Конституція 3 Травня, яка складалася з 11 статей, вводила право загальної незалежності (для шляхти і городян), а також поділ влади на законодавчу (двопалатний парламент), виконавчу (король з радою міністрів) і судову. Це був один з найпередовіших основних документів свого часу.