Чехія була першою з поставками зброї в україну
Вельт: Прем’єр-міністр, Чехія є важливим прихильником України, також і у військовому плані. Чи плануються подальші поставки?
Петро Фіала: Ми відправили зброю в Україну ще до війни. Ми були першою країною. І після російської агресії ми були однією з перших країн, які також відправили важке озброєння: ракети, танки теж, все, що можна. Деякі у нас були в наявності, інші ми купували додатково. Ми робимо це, бо зрозуміли дещо важливе: Україна бореться не лише за свободу та виживання свого народу, а й бореться за життя та свободу чехів. Якщо Путіна не зупинити в Україні, його армія зрештою опиниться біля наших кордонів. Можливо, спочатку в країнах Балтії, але незабаром і в Чехії. А потім якось і на німецькому кордоні.
Вельт: Наскільки тісна координація Праги та Берліна в питанні поставок зброї? У минулому федеральний уряд не бажав схвалювати поставки з Чеської Республіки, які країна хотіла відправити до України.
Фіала: Тому я приїхав до Берліна в четвер, щоб поговорити з канцлером Олафом Шольцом про це. Ми хочемо розвивати співпрацю, щоб швидко допомогти Україні. Німеччина може відправити зброю безпосередньо в Україну. Але Німеччина також може допомогти нам передати туди радянську зброю, з якою можуть впоратися українці – отримавши натомість західне обладнання.
Вельт: Ви кажете, що Україна не тільки захищає свій суверенітет і свій народ, а й захищає чехів і німців. У вас складається враження, що Олаф Шольц бачить це так само?
Фіала: Він повинен бачити це таким чином, тому що це реальність. Путін веде війну з Європою. Протягом багатьох років! Гібридно, через дезінформацію і через кібератаки, і знову і знову за допомоги своїх військових. Він відкрито заявив про військову мету: хоче іншої Європи, такої, як у 1990-х, тобто Європи до розширення НАТО та ЄС, але в якій Росія знову домінує над усім, над чим колись домінував Радянський Союз. Сім років тому Росія анексувала Крим. Тоді я був не політиком, а вченим. Я тоді писав про це і передбачав: слабка реакція західних держав на цю агресію не призведе до миру. Тому що це сигнал для Путіна: Захід слабкий, і я можу рухатися далі. У російській політичній культурі є імперський аспект. Це має багато причин, які можуть зацікавити мене як науковця. Але як політику, перш за все важливо розуміти, що якщо Росії не показати межу, вона не зупиниться.