​Для експорту зерна нам потрібна ліцензія.

Росія перекрила вивіз зерна через морські порти, основний шлях експорту зерна. Залишилися залізниця з низькою пропускною спроможністю на кордонах через різницю колій між українською( яка будувалася за російським імперським стандартом) 1520мм та європейською 1435мм, невеликі річкові порти (Ізмаїл, Рені), автотранспорт з його порівняно низькою вантажопідйомністю та багаторічною з 2017р проблемою з польськими дозволами.

Т.к. великі трейдери мали переваги над ринком, тиснули малий бізнес і створювали олігополії, то в уряді вирішили просто цю проблему, адміністративно не давати їм ліцензії експорту.
Але малий бізнес у даній ситуації зустрічають з бюрократичними проблеми та не може швидко оформлювати ліцензії на свій експорт.
У результаті, всередині країни є експортний потенціал зерна, а вивезти не можна через дії Московії, бюрократії, забитих кордонів (там і інфраструктура залишилася рівня 1991 року, щоб "буржуїнські танки" не змогли проїхати, і митниця з прикордонною службою мають свій приватний інтерес).
Внаслідок зовні країни високі ціни на зерно, чим користується окупант, а наші не можуть продавати зерно. Усередині країни ринок пересичений, ціни нижчі, а дизель взелітів за ціною в рази.
Додамо, що штучне утримання курсу гривні б'є по всіх експортерах. Вони доходи мають у євро за офіційним курсом, а витрати всередині країни за реальним курсом, який на 20% вищий.
У результаті зерновики в пастці з продажу, конвертації валюти і наявності палива для посівної. І, як то кажуть, загроза посухи у південних регіонах. І їхні елеватори грабують окупанти у окупованих районах.