Невзоров не жертвує нічим і очікує бенефіти в європі
Є така річ - жертовність. У русні її абсолютно немає. Чим зараз жертвує Невзоров? Абсолютно нічим, він навпаки очікує на бенефіти. Давно себе чудово відчуває в Європі, ніщо йому не загрожує. Коли треба було виступати проти тирана, він цього не робив. Коли побачив, що тиран себе закопує - звалив від нього.
Невзоров абсолютно розумна і глибока на аналітику людина. Але він кине всіх, хто не буде приносити вигоду. Він не буде жертвувати заради свободи.
Жертовність і вміння її проявляти від власного вибору, а не коли тебе як раба на амбразуру чи коли тобі маячить вигода - ось хороше мірило друзів і союзників.
Українець, який розуміючи, що влада захоплена диктатором і який виходив на Майдан, а потім на фронт, жертвував. Ряд героїв до речі так і не повернулися. Так от цей українець, вуйко він з Самбірського району, чи програміст з Харкова - куди цінніше за цих всіх цинічних сволот.
До речі, литовці, на яких стрибав Невзоров. Вони вміють жертвувати. Показували це під час Другої світової, і при розвалу совка. От це браття.
А звиздота, якій нічого не загрожує і яка не знає, що таке ставити все заради свободи - не вартує українців.
Зараз це повідомлення пише вже засновник ініціативи Валентин Краснопьоров. Попередні писали різні автори, я в цю тему не влізав. Але знаю, що коли в Донецьку не давав штабістам регіоналів сфальсифікувати вибори, будучи відповідальним за дільницю, коли лякали позбавленням і навчання, і майбутнім. Або коли Клюєв стрибав і ректорат університету проти мене налаштував бо вдалось інформаційно жахнути на всю країну в 2013, адже риги проти опозиції використовували адміністративний ресурс, встилі мітинги проти нацизму. Так вже тоді розкручували той путінській брєд.
Або ж коли на Майдан в Донецьку виходили, коли його вже намагалися чистити Горлівські бандити, які дуже скоро почнуть розстрілювати людей вже на Майдані в Києві. Зараз я собі нічого не набиваю, бо платив ту маленьку жертву, яку платив кожний свідомий українець тоді. А хтось взагалі набагато більше.
Та я саме про жертовність. Коли вигоди немає. Є лише ти і твоя воля до свободи і невідомість, але розуміння, що ти все робиш правильно. Ось це треба цінувати в союзниках, в людях, в собі.
От на цьому фоні ті добровольці, які не можуть отримати громадянство воюючи не перший рік на фронті, жертвуючи собою. Ось перед ними соромно дуже. Соромно через неправильні і огидні пріорітети.
Нам не треба тягнути сюди русню ідеологічну і не жертовну. Виключення можуть мати ті, хто справді пожертвував.
Вірити ж, що не жертовна русня завтра змінить московію нам на користь - це ознака слабоумія.