Про важливість тиску на уряди європейських країн
Санкції ЄС проти РФ дійсно мають розтягнутий ефект, тому нам може здаватися, що Московщина впевнено їх проходить. ЄС не може прямо завтра ввести ембарго на російський газ чи нафту - занадто велика залежність. Московія використовує енергоносії як важіль впливу - вона намагається заробити якомога більше грошей у ці місяці. Вона перекриває газопроводи, поставки нафти, з метою штучного підвищення ціни на них на європейських біржах.
Через це країни ЄС сплачують за енергоносії можливо навіть і більше, хоч і обсяги імпорту з РФ менші. ЄС викачує газ на максимум перед зимою, заповнюючи свої газосховища, держава-терорист намагається не допустити цього. Ціна росте ще більше, і доходи рашки теж. Зараз РФ має рекордне сальдо торгівельного балансу, тож не варто дивуватися низькому курсу, особиво в умовах, коли РФ - чмоня, якій ніхто не хоче нічого продавати, відповідно низький попит на іноземну валюту на ринку валют при надвисокій пропозиції.
У ці місяці деякі політики ЄС можуть почати змушувати Україну до миру, оскільки диверсифікація постачання енергоресурсів займе певний час. Не всі хочуть цього робити, бо це потребує значних капітальних інвестицій. А енергокриза вдаряє по економікам країн Європи.
І поки ЄС розширює співпрацю з іншими постачальниками газу та нафти, такими як, до прикладу, Азербайджан, Ізраїль чи Катар, наша задача не дати вищезгаданим силам перемогти у боротьбі за мізки європейців.
За рік нові партнери зможуть наростити обсяги газу, а ЄС побудувати необхідну інфраструктуру для поступового зниження поставок газу та нафти з держави-терориста.
Для цього кожен європеєць, навіть аполітичний, має знати, що газ у його комфортці - із запахом крові українців. Щоб йому було гидко від нього. Щоб він був готовий переплатити певний час, аби лишень не нести хрести тисяч закатованих українців на собі.
Тому нам необхідно працювати у твіттерах, розносити по всьому світу всі факти воєнних злочинів московщини. Щоб ЗМІ не забували про Україну і щоб пересічний європеєць був готовий до зросту цін, але лишень не до низьких цін, дотованих кров'ю українців та майбутньою війною.
Економічний спад у московії припаде якраз на 2023 рік. Бо на той момент поставки газу суттєво впадуть, якщо не до нуля, то до мінімуму. Ринок енергоресурсів перелаштується, зросте пропозиція. Цей процес займе певний час, але він не відбудеться, якщо ми щодня не нагадуватимемо європейцям про ціну російського газу.
Якщо економіка України впаде у 2022 році на 37-40%, то економіка московії впаде на 10-20%. А ось у 2023 році, за грамотної економічної політики, Україна вже може вийте на незначне, але все-таки, зростання ВВП. А криза в московії лише набере нових обертів, на фоні нульової репутації та зниження експортних надходжень.
Українська економіка вже проходить дно, коли не працює металургія і є проблеми із експортом зерна. Наступного року можуть бути проблеми з врожаєм. Маємо вже працювати над цим.
Ми не Люські Дристовичи, щоб кричати про 2-3 тижні. Війна може тривати і після зими. Українська економіка пристосовується до умов війни. Враховуючи проходження дна, навіть за негативного прогнозу, економіка України якщо і впаде у 2023 році, то вже точно не на 37%. Основою нашого експорту у наступному році стане АПК, тож думаймо про добрива вже сьогодні, велика частина яких йшла з бульбостану та московії.
@OstanniyCapitalist