Раз тут всі почали згадувати Балкани. Є одна дуже так сказати пікантна історія розвалу Югославії.

Югославія мала розпастися, оскільки комунізм з його інтернаціональною складовою видихався. І колишні суперечки на національному грунті, як і неможливість існуванню такого багатонаціонального монстра, було фактом і все мало б взірватися.

Одним з наріжним був звісно сербсько албанський конфлікт. Який перший і вистрільнув.

І розпочалося все з одним сербом в 1985 році. Його доставили до лікарні з пляшкою в прямій кишці.

Спочатку він стверджував, що задовільняв себе і не розрахував, потім як його перевезли до Сербії, почав казати, що то албанці зловили його і посадили на пляшку. А свідчення змусили сфабрикувати. Серби почали розводити рух повного контролю країни під собою і почали вимагати скасування автономій в Косово. Навіть психологічні трактати писати почали схильності албанців до анальних речей, а тому правда наче як на стороні серба (хай би спочатку на своїх братів рускіх глянули)

Албанці вважали, що він бреше і наговорює. Хорвати і Словенці вважають, що правда більше на стороні албанців. Македонці навпаки, що це все албанці погані (у македонців є певна пересторога до албанців і їх можна зрозуміти).

Правду одностайну так ніхто і не прийняв. Довіри до компартії і її інститутів розслідування вже не було. Починалась ера різанини. Цей інцедент розповач еру конфліктів. Так, бува накопичені проблеми стріляють через чоловіка з пляшкою в дупі.

Але знаєте, серби дуже люблять рускіх, ті люблять сідати на пляшки. Власне, правда десь на стороні албанців, хорватів і словенців, думаємо )

Кому цікаво ось статті у вікі, наприклад

@OstanniyCapitalist