У радянському союзі засудили 54 тисячі осіб за законом про 5 колосків
5 колосків – ця назва навіки увійде навіки в історичну пам’ять українців. Цей закон стане символом знищення українців впершу чергу. До 1 січня 1933 засуджено на строк понад 10 років 54 645 осіб, розстріляно 2110.
Більшовики уже 13 років господарюють на нашій землі, за цей час вони змогли організувати уже один голод, зараз вони знищували українського селянина - працьовитого й цілеспрямованого, який чесною працею на своїй землі робив собі багатства. Загнані в колгосп українці були вимушені працювати як ті раби на срібних рудниках. Селянин був позбавлений не тільки результатів своєї праці, а умов для виживання. Селян відмовлялися виконувати нереальні плани хлібозаготівлі й чинили супротив владі. Один з організаторів Голодомору Лазар Каганович, наполягав Сталіну в необхідності придушити ці виступи в Україні. Це все поклалося на параною Джугашвілі, яка бачила іноземних агентів. Він бачив всюди петлюрівців і агентів Пілсудського, які проникли навіть в ЦК КП(б)У. 7 серпня затвердили закон «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності» (Закон про п'ять колосків), а станом на 14 вересня Наркомюст УСРР у доповідній записці свідчив про 250 вироків на розстріли. Цікаво підмітити, що назва 5 колосків означала, що для засудження було достатньо взяти 5 колосків аби попасти під вишку. Судили навіть дітей за такі злочини. Людей не лякав навіть розстріл, вони буди зубожілі до краю. Втрачати їм було нічого, лише врятувати свою землю.
Згодом було створено надзвичайні хлібозаготівельні комісії(НХК), суть яких була проста - забрати хліб у людей, навіть останній. Підвалини Голодомору було закладено. Такі НХК створено ще на Північному Кавказі (очолив Лазар Каганович) та на Поволжі (очолив Павло Постишев). Однак, на Поволжі не гнобили так сильно, а на Північному Кавказі гнобили переважно кубанських українців, що до Голодомору становили більшість людності регіону. Разом з цим, кубанська й поволзька НХК невдовзі перестали діяти, а Постишева й Кагановича наприкінці 1932 року вирядили до Української РСР. Більшовики почали акцію аби знищити український народ в ідеалі, а в гіршому випадку залякати націю аби вона швидше асимілювалася й мовчала.
Зараз нащадки чекістів, партійної номенклатури, й тих червоних виродків, які знищували нас, прийшли на нашу землю аби продовжити діло їх прадідів і дідів. Вони мріють аби закінчити те що вони не добили. Для них кров українця найбажаніше видовище. Війна це їх спосіб реалізовувати збочені імперсько-більшовицькі мрії.
Наша ціль, наша сакральна місія це дати їм відплату за все: за Голодомори, за червоний терор, за знищене й залякане майбутнє, за викорінення наших предків з Донбасу, Кубані, Стародубщини. Глас предків закликає нас дати їм вендету за те, що вони безкарно робили колись.
@OstanniyCapitalist
