Сьогодні Мінфін катастрофічно провалив аукціон по військовим облігаціям
Сума залучених коштів склала лише 71,5 мільйона гривень, що є найнижчим показником за весь час продажу військових облігацій.
Головна причина цьому — це те, що військові облігації так і не стали інструментом не те що заробітку, а й навіть збереження грошей нацією. Адже їх дохідність сягає 12-16%, що є куди нижче за інфляцію, яка прогнозується на рівні 31%.
Тобто, вкладаючи гроші у військові облігації — ви втрачаєте свій капітал.
Інша ситуація була на початку року — тоді обсяги торгів були вище, бо банки і великий бізнес бачили у військових облігаціях хоч і не можливість заробити чи навіть зберегти свої активи, а можливість зменшити витрати. Але тоді усі прогнози по інфляції говорили, що вона навряд чи перевищуватиме 20%, тож втрати були менші, аніж якби гроші просто нікуди не інвестувати. Та навіть тоді обсяг військових облігацій куплених звичайними людьми був мізерним. Зі зміною ж прогнозів інструмент військових облігацій став не вигідним абсолютно у будь-якому розрахунку.
Раніше Нацбанк підвищив облікову ставку, у сподіванні, що за цим послідує ріст дохідності по облігаціям, а як наслідок і депозитам. Дохід мав складати до 30%, що дозволило б людям повністю зберегти свої гроші в умовах інфляції і зробило би облігації вигідним інвестиційним інструментом. Вдалося би і примножити, адже вигідні облігації призвели би до зменшення обсягу грошей у людей на руках, що зменшило би обсяги інфляції до набагато нижчого рівня, ніж є зараз.
Проте Міністерство фінансів опинилося у безвихідній ситуації: переконуючи, що ми можемо вчасно повернути усі борги зовнішнім кредиторам і відтягуючи переговори щодо відстрочки, Україна опинилася на межі катастрофи у державних фінансах і дефолту по зовнішньому боргу, почавши переговори у останню мить і завівши найбільшу компанію країни, Нафтогаз, в технічний дефолт.
Як наслідок, маючи такі негативні фінансові показники, Мінфін не має можливості запустити антиінфляційні ринкові механізми. Коли країна на межі дефолту і має шалений дефіцит бюджету збільшувати державний борг (чим військові облігації і є) неможливо.
Натомість тепер уряд та парламент тиснуть на Нацбанк, змушуючи друкувати його все більше гривні, щоб залатати "дірки" у бюджеті, таким чином порушуючи його інституційну незалежність та конституційні обов'язки — зберігання стабільності національної валюти.
Наслідком цього є вже недолугі спроби Нацбанку в умовах такого тиску забезпечити фінансову стабільність — звідси пішли недолугі обмеження для обмінників та 10% збір на валюту.
Який є вихід?
Ми вже стоїмо на шляху виходу з інституційної кризи, породженої конфліктом інтересів між Мінфіном та Нацбанком. У липні доходи бюджету значно скоротилися і склали 175 млрд грн, проти 235 млрд грн раніше. Тоді як доходи навпаки значно виросли завдяки збільшенню міжнародної допомоги (80 млрд) — до 169 мільярдів (97 млрд у червні). Таким чином дефіцит скоротився більше ніж у 40 разів.
Було досягнуто домовленості з тримачами єврооблігацій (зовнішнього боргу) щодо відстрочки виплат.
Як бачимо — основа фінансової та економічної стабільності Україну найближчі місяці полягає у зростанні міжнародної підтримки та скороченні державних видатків. Цей процес потрібно продовжувати до зникнення бюджетного дефіциту.
І як тільки цей стан закріпиться можна буде говорити про підвищення ставки по облігаціям. Тільки з врахуванням майбутніх державних доходів — адже ці гроші доведеться повертати з великими %.
Крім того, зараз важливо, щоб уряд з парламентом перестали втручатися у роботу Нацбанку, незалежність якого захищена законом. Він аж ніяк не має думати про проблеми бюджету, його головна ціль — стабільний валютний ринок. Влада не має перекладати свої обов'язки наповнення держскарбниці на "друкарський станок". Тоді і не буде з'являтися проблем і конфліктів між державними інститутами.
@OstanniyCapitalist