Дощ у сантьяго став початком військового перевороту в чилі
"У Сантьяго йде дощ" - саме цим ключовим словом став початок військового перевороту організованого військовими Чилі. Військові Чилі в такий спосіб зупинили громадянську війну до якої семимильними кроками йшла держава.
Сальвадор Альєнде, який посів перше місце на президентських виборах 1970 року, не мав підтримки абсолютної більшості виборців. За підсумками всенародного голосування, навіть не дивлячись на отримання від КДБ СРСР 1 млн. доларів США (дані за архівами агента КДБ Мітрохіна) на передвиборчу кампанію, Альєнде набрав 36,6 % голосів, що лише на півтора відсотка більше, ніж його конкурент від правої Національної партії і на 8 % більше, ніж кандидат центристської Християнсько-демократичної партії Хорхе Алессандрі Родрігес. За Конституцією президента з двох кандидатур, які набрали найбільшу кількість голосів, повинен був обрати Конгрес. У Конгресі у «Народної єдності» було 80 місць з 200, у ХДП — 75. 24 жовтня Альєнде був обраний Конгресом президентом, отримавши голоси депутатів фракції ХДП після того, як підписав Статут про конституційні гарантії, узгоджений з християнськими демократами.
Прийшовши до влади, соціалісти, як і обіцяли, стали займатися масовими експропріаціями землі і підприємств. Негайно були націоналізовані всі найбільші приватні компанії та банки. За перші два роки діяльності «Народної єдності» було експропрійовано близько 3500 маєтків загальною площею 500 тис. гектарів землі, в основному поливної, що складало приблизно четверту частину всієї оброблюваної в країні землі.
Як тільки стали відомі результати виборів 1970 року, великі скотарі почали забивати худобу, щоб вона не була віднятою новою владою. Зокрема, Скотарська Асоціація Вогненної Землі забила 130 тис. тільних корів і відправила на бойні ще 360 тис. телиць. Інші власники худоби, чиї маєтки простягалися уздовж кордону Чилі з Аргентиною, перегнали свої стада в Аргентину.
В ході націоналізації виникла напруженість у відносинах з США, коли північноамериканські фірми, які вклали великі капітали в мідеплавильному промисловість Чилі, відмовилися прийняти «компенсацію» за відібрані у них підприємства. Були підвищені податки на власників на 50 відсотків. Рівень бідності зростав пропорційно рівню насилля на вулиці.
У цілому ситуація все більше скочувалася в орбіту СРСР, а напруга в суспільстві могла в будь який момент могла вилитися в громадянську війну. По дипломатичним каналам з Куби, в Чилі передавалися АК і озброювалися прихильники лівих сил. Єдиною інституцією, яка не розклалася від впливу Альєнде були ЗС Чилі. Її консервативне командування чудово усвідомлювало до чого веде державу "товаріщ" Альєнде.
11 вересня 1973 року настав час активних дій. Військові діяли рішуче й злагоджено, в цілому населення підтримувало дії військових. Президент Альєнде вирішив боротися до кінця зі своїми прихильникамий відкинули пропозицію про почесну капітуляцію. Їх останнім бастіоном став президентський палац Ла-Монеда. Коли Альєнде зрозумів, що супротив беззмістовний, а допомоги чекати немає сенсу, він застрілив себе з автомата Калашникова, який йому подарував Фідель Кастро.
Так Чилі було врятовано від жахіть комунізму. Хунта ПІночета правила Чилі аж до реставрації демократії в 1990. За цей час Чилі перетворилося на найбагатшу латиноамериканську країну. Якщо у вас виникне питання, якби виглядало Чилі, якби військові того не зробили - подивіться на Кубу і Венесуелу. Ми щиро співчуваємо жертвам репресій і політичного терору з 1970 року, але в той момент історії ні жителі Чилі, ні військові загалом не впливали повністю на хід побудови своєї держави. Не Піночет почав розвал країни зі середини, але він саме допоміг їй стати краще й уникнути більшої крові. Ми ще раз раді, що чилі змогло вирватися з "братніх обіймів" комуністів, збудувати успішну державу й дотримуватися демократичного способу правління
@OstanniyCapitalist
