Іран після повалення ісламської республіки має стати конституційною монархією
На фоні протестів у Ірані, ми б хотіли поговорити про те, який Іран має бути після повалення Ісламської республіки на чолі з фундаменталістами й прихильниками аятоли Хомейні. Наша думка, що в Ірані має бути відновлена конституційна монархія на чолі з династією Пехлеві. У вас могло виникнути питання, чому саме ця форма правління? Відповідь лежить в історично-культурній площині.
По-перше, дана форма правління буде як відповідати місцевим традиціям і політичній системі. Як показала практика Афганістану, західна демократія не завжди вимагає уявленням місцевого населення про владу й не може бути стабільною в силу багатьох сил і факторів у державі. Афганістан показав, що місцеві населення не готове було гуртуватися навколо лідера з пуштунів, або взагалі проводили антидержавні рухи. Захір-шах, останній монарх Афганістану, був фігурою, яка могла балансувати між всіма меншинами і національними рухами ведучи країну до прогресу й не скочуючи державу в середньовічну тиранію. Етнічна ситуація в Ірані кращі ніж в Афганістані, але теж вимагає від правителя авторитету й можливості балансувати між різними етнічними рухами
По-друге, шах у поєднанні з парламентом буде системою противаг, яка буде утримувати державу до скочування у радикалізм. Після революцій 2012 року в арабських країнах, ми бачили різні ситуації, які можуть статися з державою, якщо не було стійкого інституту влади. Сирія й Лівія скотилася в перманентну громадянську війня, в Єгипті була здійснено військовий переворот аби не допустити до влади фундаменталістів з партії "Брати-мусульмани", у Йорданії і Тунісі це, на щастя, закінчилося лише демократичними змінами. Шах, буде убезпечувати державу від реваншу фундеметалістів, а парламент буде стримувати державу від встановлення диктатури шаха.
По-третє, на даний момент опозиційні партії, які справді несуть не безпеку для чинного режиму є монархічними. НАДАР, ТОНДАР, Растахіз, Конституційна асамблея - усі вони виступають за встановлення конституційної монархії. Саме, тому будь-які монархічні партії є заборонені в Ірані. Журналістка Афшин Молаві повідомляє, що навіть члени неосвічених бідняків - традиційно основні прихильники революції, що скинула шаха, - робили такі зауваження, як: «Хай благословить Бог душу шаха, тоді економіка була кращою»; і виявляє, що «книги про колишній шах (навіть піддані цензурі) швидко продаються», тоді як «книги про правильний обраний шлях не діють». Для спецслужб Ірану, які працюють на зовнішньому напрямку, зараз враховують всі потреби в ліквідації емігрантської опозиції аж до голови дому Пехлеві - Рези Пехлеві.
Віримо, що іранський народ зможе скинути диктатуру фундаменталістів і піде по своєму шляху розвитку. Саме демократична форма правління в поєднанні з місцевою монархічною традицією може гарантувати Ірану стабільний політичний режим з глибокою перспективою догнати економічний розвиток країн Аравійського півострову й покращити відносини з успішними країнами Близького Сходу.
@OstanniyCapitalist